3.5 Життя не напишеш заново, викинувши на смітник змарновану чернетку

Чогось мені не вистачило в цій книзі. Написано гарно, але таке враження, що автор заграє з читачем. Оцей спосіб - додумай сам, що буде далі - тут він якось не працює. Чомусь я не повірила ні в героїнь, ні в кохання, ні в неймовірні, майже містичні історії, що з ними трапились.

Три жінки, три подруги, три долі. Жодна з них не сильно щаслива в особистому житті. У кожної своя на те причина. І кожна прагне знайти свою долю.
І знаходять, і втрачають. І мовчки приймають невдачі свої.
Дивно якось усе виглядає. Такі розумниці, красиві, емансиповані, але якісь амеби. Чекають щастя. Просто чекають, а коли отримують його, то користуються на повну, а втрачаючи, просто скорюються, начеб-то так і має бути.

Віра, Мар'яна, Христина. Невже їм не судилося жіночого щастя? Невже вічні розпач і розчарування? Як я уже писала, автор залишає питання відкритим. Надія є.
Та в фіналі нас чекає ще одна зустріч. З людиною, яка має беспосереднє відношення до цих історій. З людиною, яка себе уявила богом.
І от ця, четверта частина, мене "добила".
"Притягнуто за вуха". А тому тверда трійка.

Перевод.

Чего-то мне не хватило в этой книге. Написано красиво, но такое впечатление, что автор заигрывает с читателем. Этот спосіб- додумай сам, что будет дальше- здесь он как-то не работает. Почему-то я не поверила ни героиняи, ни в любовь, ни в невероятные, почти мистические истории, что с ними случились.

Три женщины, три подруги, три судьбы. Ни одна из них не счастлива в личной жизни. У каждой своя на то причина. И каждая стремится найти свою судьбу.
И находят, и теряют. И молча покоряются ей.
Странно как-то всё выглядит. Такие умницы, красивые, эмансипированные, но какие-то амёбы. Ожидают счастья. Просто ожидают, а когда получают его, то используют на полную, а когда теряя, то просто покоряются, словно так и должно быть.

Вера, Марьяна, Кристина. Неужели им не увидеть женского счастья? Неужели только вечные отчаяния и разочарования?
Как я уже писала, автор вопрос оставляет открытым. Надежда есть.
Но в финале нас ожидает ещё одна встреча. С человеком, который имеет непосредственное отношение к этим историям. С человеком, который себя представил богом.
И вот эта, четвертая часть, меня "добила". Вердикт - "притянуто за уши". А потому твердая тройка.