4.5

Все ж мені було цікаво ознайомитися з рецензіями попередніх коментаторів. І я зрозумів, що майже ніхто не поділяє моїх поглядів і загалом виражається проти цього прекрасного твору, на жаль, мені важко зрозуміти їхню позицію і легше внести деякі корективи. Перше, що мене вразило, що читачі не розуміють того, що більшість письменників так чи інакше користувалися запозиченнями, мотивами, алюзіями у своїх творах. І це явно не переказ, а наповнений новим змістом повноводий твір. Що, наприклад, про вік. Так, можливо, комусь здається, що цей твір надто «дорослий», проте мені він здався цілком цікавим, я сподіваюсь, що більшу частину філософії і проблем, піднятих Франком, я зрозумів. Я вважаю, що це лише суб’єктивне сприйняття.

Тепер безпосередня рецензія. Треба бути титаново твердолобим, що не зрозуміти, що автор пише-то не євреїв, а про українців, про їх боротьбу за незалежність, про їхні бажання, про їх мову. У кожному рядку, якщо дивитися з боку історії, важно не пізнати цілком зрозумілі кожним підняті національні, історичні й релігійні проблеми. Зокрема, Франко розглядає долю генія серед свого ж народу і Людства загалом. Висновки поета невтішні: генія закидають каменями.

Цікаво, що біблійні мотиви (це кажу я, людина далека від релігії) органічно вплітаються у все звучання строк поеми, яка представ перед читачем у всій своїй, можна сказати, первозданній красі. «Мойсей» особисто для мене згадується, як чільне продовження (з пропуском багатьох історій) «Втраченого раю» Дж. Мілтона, можливо, навіть краще за поему англійського письменника. Мої враження сильні, навіть не від смислу твору, а скоріш від мови автора, якоїсь дивної цікавості, яку викликає поема.

Мені здається, що «Мойсея» слід читати з розумом, а не абияк, бо так можна втратити багато задоволення від читання цього геніального твору. Мені важко сказати, що поема є вершиною творчості Франка, проте вона займає у ній яскраве місце, яке світиться промінням. Українським же Мойсеєм був Франко, який бачив проблеми українського народу з середини і словом намагався їх позбавитися, він вірив у наш добробут і пророкував нам щасливе майбутнє, за що ми, його читачі, віддячили безсмертністю його ім’я і творінь.