Больше рецензий

17 марта 2016 г. 18:13

627

5

Для мене це геніальна книга!
Таке відчуття, начеб-то не читаєш, а тримаєшся за одну-єдину струну і страшно поворухнутись, бо вона от-от порветься.
Історія життя талановитої художниці Лесі вражає переживаннями, трагедіями, болем і щастям.
Ще в дитинстві дівчинка залишилась зі своєю бабусею, бо її батько покінчив життя самогубством, а мама кудись зникла. Так боляче було читати про болючі згадки дитини, її сум за мамою.
Лесю рятувало малювання. Цей талант передався дівчинці від мами. Спочатку бабусі не подобалось хоббі онуки, але пізніше всі звикли. Адже дівчина писала прекрасні картини. Леся присвятила своє молоде життя подругам, бабусі та школярам, бо викладала малювання у школі. Про себе вона забувала. Лише мовчки мріяла та малювала. І ось прийшло кохання. Справжнє. На жаль, через складні перепони, закохані на певний час загубили один одного, але, як кажуть, "не було б щастя, та нещастя допомогло". У Лесі склалося особисте життя, а поруч - найдорожчі люди і серед них мама.
Дуже сподобалась книга своєю чуттєвістю. Не один раз виступали сльози на очах через несправедливість долі, через її складні перепони. Олена Печорна дуже вразила! Буду рекомендувати книгу всім знакомим.