3.5

Прочитала рецензію на сайті інтернет-магазину і зацікавилася цією книгою. До того ж, шукала щось свіженьке, нове, сучасне для себе в українській літературі. Чекала в передчутті чогось неординарного і незвичайного. Ще б пак - обліковці, які не янголи, але весь час поруч з людиною! Версія, варта уваги. Було дійсно цікаво, хто ж це такі, що обліковують і до чого це врешті-решт веде, звідки вони беруться і куди діваються.
Скажу чесно - розчарувалась. Я зовсім не отримала того, на що чекала. Замість вищезазначеного, що спонукало придбати книгу, переді мною розгорнулося дві драматичні історії, доволі таки банальні і як на мене не дуже то й правдоподібні. І обліковець, який як не приший кобилі хвіст, сам не знає, що йому робити і куди діватись, звідки монети в кишенях та нащо вони взагалі потрібні, який не розуміє своєї сутності та своєї ролі в цьому світі. Та найгірше те, що навіть наприкінці не відбувається ніякого розвитку обліковця, ми так і не дізнаємося, навіщо він потрібен і що дають ті монети в його кишенях. Вони не для підопічної, а для обліковця. Це все, що сказала авторка. Одним словом, якась повна невизначеність. До того ж, обліковець скоріше виступає як фон для основних двох ліній. Таке враження, що він взагалі зайвий персонаж, якого пані Троян задумала, вписала в роман, а потім не знала, що з ним робити далі.
Лінія Лейли. Тут взагалі якась темінь. По-перше, село наче змальоване з початку 20 століття. Я сама сільська і повірте, навіть найвіддаленіше від райцентру виглядає зовсім не так. По-друге, ось таких упереджень щодо циганів так масово в наш час немає. Чи навіть не до циганів - до дітей з темнішим кольором шкіри, ніж у інших. Ну звідки діткам знати, що смуглява дівчинка - це 100% циганка? Може, вона наполовину індійка? Або арабка? Не вкладається в моїй голові ще й це. По-третє, Марина Троян взагалі ошелешила переходами сюжетними, коли вирізаний цілий кусень подій. Я, власне, про появу Лейли в кабінеті адвоката. Ну як так можна? Звідки вона дізналася взагалі про нього? Звідки такі гроші (адже послуги такого крутого спеціаліста під час досудового слідства коштують не менше 8 000 грн, це точно) за такий строк, якщо навіть на себе не було? Ну та добре, тут можна щось ще прийняти. Продаж себе в якості розплати за юридичні послуги - це взагалі. Я так і не побачила, що ж власне зробив той адвокат (та і звідки взялася справа). До того ж, суду так і не відбулося, тож за що спала з ним? Що взагалі з Серафимою сталося? Якась купа протиріч.
Лінія Міли. Добра, мила, безхребетна Міла. Її безмозглий вчинок - вийти заміж за фактично незнайомця, аби він отримав спадок. Аби прогнутися перед тим нещасним Ростиком. Вчитайтеся: вийти заміж за друга коханого хлопця на його ж прохання заради вигоди друга і +100500 від друга! Це вище мого розуміння, чесне слово! Як вона взагалі збиралася жити? Як бачила своє життя? І при цьому ще мучиться докорами сумління за те, що лишила маленьку Соню. І ставить інтереси "друга" вище. Я читала цю історію і просто все всередині бунтувало і вирувало проти такої безглуздості!
Але є плюс: читалося легко і швидко. Затягнуло. Викликало емоції. Це добре. Та все ж я не розумію, за що Марині Троян дісталася премія "Коронація слова".