Больше рецензий

11 января 2016 г. 17:03

808

5 Трояка ружа

Ви думаєте, що я не сповна розуму, а я лиш не сповна щастя.

Про цю книгу я дізналася випадково, коли обирала подарунок в книгарні. Вона мене одразу зацікавила. Але я не придбала її, відклала на потім. Доля обернулася так, що я виконувала роботу за цією книгою, почитала в Інтернеті відгуки, подивилася тізер фільму і вирішила почитати. Я не думала що витримаю до кінця. Правда, тут немає гостросюжетних інтриг, конфліктів, заплутаних сюжетів, але у цій книзі є щось набагато інше. Це справжня драма української історії. Ця книга набагато сильніша за "гостросюжетні інтгири".
Сюжет. Драма на три життя. Кожна із трьох частин твору, по-своєму вражає. Мені найбільше сподобалася, звісно, драма найголовніша. На прикладі однієї сім'ї авторка розкриває трагедію усього села, а на прикладі села - трагедію усієї Буковини, на прикладі Буковини - всієї України.Сюжет доволі простий. Головні герої - сім'я Михайла і Матронки Ілащуків, їх донечки Дарусі. Спочатку йдеться про Дарусю, яку люди вважають німою і несповна розуму, а потім читач повертається у минуле і розуміє чому Даруся стала такою. Це трохи складно пояснити, але краще один раз проитати твір, ніж сотні рецензій.
Мова твору. Мені сподобався стиль Марії Матіос. Модливо, деяким читачам було важко сприймати твір через велику кількість діалектів, але мені читалося легко. Найбільше сподобався опис танцю Михайла і Матронки гора-маре, про закатованих повстанців, і про те, як Даруся ходила на могилу до батька. Немає слів, просто вражає. Десь я усміхалася, коли йшлося про події в селі, але частіше мені хотілося плакати. А потім я довго роздумувала над книгою. Це моє перше знайомство з Марією Матіос. Вона пише дуже легко, вміло передає картини та образи. А усі важливі події, приходять так несподівано...
Герої. Я не зустріла жодного фальшивого героя. Таке відчуття, наче вони всі існували, а Марія Матіос просто записала ті всі події.

"Гора-маре" проникає в людину нечутно - наче смаковита, солодка отрута сну у приспану ласкою жінку, і скрадається до невинної душі, як ласиця під коров'ячий дфйок, і боляче ранить, немов тупий ніж, що входить у тіло надсадно, із тріском шкіри.

"Солодка Даруся" - сильна книга-шедевр.