Больше рецензий

3 января 2016 г. 15:39

358

4.5 А ви бували в Небувандії?

Звісно, що так. Але це було так давно, що може здатися і неправдою. Вона в кожного своя, унікальна. Там живуть казкові звірі, індіанці, пірати і інші дітлахи. Країна вічного дитинства і безмежних можливостей. Правила, закони - все визначаєш ти сам. Щоб туди потрапити варо лише заплющити очі і полетіти. Не так і важко правда?Але один нюанс - у неї потрібно вірити.

Головний герой - Пітер Пен. Скільки йому років? Як виглядає? Хто його батьки? На всі ці запитання немає однозначної відповіді. Пітер гіперактивний веселий хлопчина, який завжди у пошуках пригод. Не розуміє правил, цінує справедливість, бачить все або тільки погане, або тільки хороше, смерть і життя - для нього пригода і звісно не хоче дорослішати. Він дух дитинства, який є у кожному з нас.

Інші герої створюють атмосферу і надають неповторності.
Фея Дзинька - яскравий спалах, ревнива подруга Пітера Пена, яка таємно закохана у нього, елегантне і самовпевнене створіння;
Загублені хлопчики - загублені діти, які проживають на острові;
Пірати - лихі і жорстокі люди, які хочуть захопити хлопчиків, під кервництвом капітана Гака;
Капітан Гак - керівник піратів, яких хоче позбудится Пітера. Оскільки через його витівку, він втратив руку і тепер не може жити без хвилювань, бо втратив спокій через хвилювання про неминучу смерть;
Індіанці - племя, яке не дає піратам захопити всю територію;
Крокодил- причина страху Гака, його скринька Пандори.

Події розвиваються динамічно. Сюжет сповнений чарівними моментами: нянка-собака, літаючі діти, магічний острів. Герої потрапляють у неприємності і вміло знаходять вихід. Вони живуть, радіють моментам, проходять через безліч небезпек, але залишаються неповторними.

Як і у кожної казки тут є мораль і навіть не одна.

Перша - кожній дитині потрібна мама. Нам може здаватися, що ось такі ми вже великі і нам не потрібно нічиєї допомоги, але насправді це не так. Коли якісь неприємності чи щось не задалося, приємно усвідомлювати, що матусине вікно завжди відчинене і чекатиме на тебе скільки потрібно.

Друга - так, без сумніву, ми всі подорослішаємо, але потрібно не забувати, якими ми були колись і завжди залишати у собі маленького Пітера Пена. Щоб щиро радіти, вміти від душі посміятися, побути несерйозним і просто хоч на декілька хвилин повернутися до Небувандії.

Пітер Пен приходить до кожного, але чи відчинене твоє вікно?

картинка Vika_Unizhona