5

Остання, четверта, книга циклу мені сподобалася набагато більше, ніж попередні. Поперше, мені імпонують подорожі та пригоди. Цікаво було читати про мандри Гоцика та Ілії. Та не це головне. Приємно було читати про добрі вчинки Людини, про те, як рятує життя майже незнайомому, як ділиться останнім з нужденним, як вміє прощати, як просто насолоджується життям. Так, Гоцик не ідеальний, але, на мою думку, найкращий з трійці.
А казка і магія, яка багатьом не сподобалася у цій книзі, мені здалася цілком органічною. Це просто один з багатьох засобів висвітлення рис характеру головних героїв. Як багато автор вклала у свою книгу моралі та добра, всепрощення і милосердя...

... можна мати власний день, навіть якщо навкруги тільки тоскна ніч

... каліцтво - категорія духовна, а компроміси випивають душу до денця

Сумно тому, що сьогодні дочитала останню сторінку останньої книги трилогії... От би ще одну книгу про хлопців, які стали вже рідними, пані Дашвар написала!