5 Веселе чтиво на один вечір

Особисто я чось чекав, що це буде книга про перерозподіл влади, про з’ясування стосунків між найбільш впливовими політиками країни, можливо, про якісь геополітичні наслідки перевороту. Але насправді сюжет — стрункий і збалансований — крутиться довкола втечі і гонитви за головним героєм, проте гонитви динамічної, захоплюючої.

Цікавий момент: попри те, що читач розуміє всю передісторію головного героя і, ймовірно, плекає до нього ненависть і зневагу, автор зображає її людиною цілком… ну, не побоюся цього слова, доброю. Реально: ловиш себе на думці, що хочеться, аби він досяг своєї мети. Це дуже дивно відчувати протягом усієї книги. Ну, але врешті заради нових і дивних вражень ми й читаємо книжки!

Сам автор говорить, що його цікавлять диктатори в ті періоди їх життя, коли вони втрачають владу. Ну тобто вони ж мусять якось перелаштовуватися психологічно, і «Вакансія для диктатора» цей процес і відображає. Однак не дивлячись на те, що читач має доступ до думок головних героїв, я би не сказав, що тут відведено спеціальну увагу психологізму подій чи особистостей.

Взагалі, на мою думку цей текст виглядає як успішна спроба перетворити безсильну лють до диктаторів на іронічний стьоб над його майбутньою долею. І в цьому є певний соціально корисний сенс, адже сміх, на відміну від люті, подовжує життя і знімає стрес.

Сергій Батурин — Вакансія для диктатора — Літогляд