Больше рецензий

6 марта 2015 г. 13:25

384

4

По вже встановленій традиції українську літературу я не скачую з інтернету ( підтримую вітчизняне виробництво), а купую або позичаю в друзів. І ось це творіння Кідрука я отримала почитати пару днів тому, і прочитала за два дні. Що тут скажеш, вміє він затягувати в свої творіння !
Цікаво пише, чувак !
Не чекайте об'єктивної рецензії. Не буде, бо на обкладинці є фото Кідрука, яке знімає всю невдоволеність, що тільки може проявитись. А проявитись може через специфічний стиль автора, для тих хто не любить лайки в книгах і англіцизмів. Ну то не велика біда, якщо розібратись, бо в житті ми ж майже так і спілкуємось. Любимо вживати те що і може й не варто. Пишучи рецензію я ось намагалась розібратись, що ж затягує в книгах Кідрука ?
Може динамічність дій , бо нема тут затягнутих діалогів, дурних роздумів і навіть улюблених мною філософських роздумів, бо в кого то вони можуть тут взятись, герої Кідрука, звичайні люди, які філософію толкають після пари чарок і автор розумно уникає таких виливань душі.
Кідрук не дуже жаліє своїх персонажів, якщо треба то легко вб'є але ось тут щось пожалів, мало вбивств, може через те що твір позиціонується як "реалістичний" ? Але спецназівець що не може встояти перед писакою, це щось з галузі фантастики. А може просто жаль людей, які вже мають одного автора що нещадно винищує персонажів (Мартін, зараза).
Що люблю найбільше так це персонажів, це звичайні люди, ну трохи розумніший від усіх головний герой, але так і має бути, бо інакше не дуже цікаво. Звичайні люди які найшли на свою задницю проблем, а проблеми в нашому українському середовищі легко знаходяться, не туди носа засунув і ось вже тебе намагаються переїхати на дорожезній машині( як завжди на іномарці, бо наш автопром розвалиться від українського тіла). Проблеми вирішуються дружньо згідно давно відомої приказки. Ну, а потім хепі енд.
P.S. В своєму репертуарі Кідрук головним злодієм робить не українця, це не може не радувати, хоча і не дуже політкоректно.