3

Книги Лиса – це завжди лотерея. Ніколи не знаєш, що ховається за палітуркою. Цього разу була книга про кризу середнього віку у чоловіка (десь під сорок). Є сім‘я – дружина, донька; робота, за яку тримається ради розширення житла. Як на мене, то події описані в книжці у часовому просторі відносятьсь до початку 90-х, коли ще деякі люди намагаються котитися втрамбованою колією. А потім коли нового житла не надають і дружина каже, що йде до іншого більш успішного і починаються поневіряння героя. Хоча дехто може сказати, що є то за поневіряння – просто людина розгубилась, відчаїлась і намагається якось вишкрябатись з болота яка її затягує. Не відомо як би інші себе повели, як би водночас було зруйновано те, в що вони будували, навіть якщо це – лише хатинка з соломи, яка розлетілась від першого пориву вітру.
І наступне одруження, й залицяння до вдовиці, й химерне кохання до Каті, це все пошук себе яким він був в інститутські роки, за що його дружина вибрала собі в чоловіки. Бо коханням їхні стосунки ніяк не назвеш. З його боку володіння самою гарною жінкою потоку, з її – шлюб за перспективним юнаком. Кожний з них надав риси другій половинці, які не були їм притаманні.
Загадковою постаттю так і залишився – Яромир. Чи то житва людина, чи то фантасмагоричний образ, того ким міг би стати.
Книга не погана, але від пана Володимира очікуєш завжди чогось надзвичайного.

Стосовно оформлення книжки підтримую SHONA . Після того як ми з сестрою її прочитали, книжку можна відправити на макулатуру, або повторно склеювати сторінки, хоч книжка і в твердій обкладинці.