4.5

Українська еротика - з цим явищем я зіштовхнулася вперше і ніскільки не жалію.
Дійсно, ліжкові сцени українською - екзотично, але експерементувати варто))
Лукащук взяла за основну книги тему три найболючіші жіночі теми:
- бажання вийти заміж
- дослідження тої грані, переступивши яку, жінка стає не просто панянкою вільною від пересудів, а курвою
- та феномер тотальної тяги жінки до жонатих чоловіків.

То хто ж вони, курви?

Всі ці три трабла настигають головну героїню просто в проклятому колі. Вік і статус підштовхують її до фанатичного бажання мати сім*ю та діточок, внутрішній мазохізм кожного разу дає добро на почуття які зроблять їй та оточуючим не вельми добре, а саме - любов до одружених. Всепоглинаючу, пристрасну та безнадійну.

З самого початку вона знає, що "з цього рая не буде...", але вперто стоїть перед горою й довбає її головою. Шалена відданість новому коханцю, яка паралізує все життя Марти робить кожен розрив - маленькою смертю. Щораз, наткнувшись на одруженого, вона вирішує, що зможе кохати просто так - без перспективи і, щораз - виникає бажання створення свого, тільки свого маленького світу з цією людиною. Але там - жінка і діти, а вона виходить просто...курва?

Уявляючи таку жінку в колі своїх знайомих, хочеться її добряче відухопелити. За надмірний фаталізм і вже вищезгаданий, мазохізм. Марта сама розуміє, що чим більший її біль - тим сильніше кохання і надалі ламає на друзки своє життя та психіку. Додам ще те, що кульмінація роману шокуюча. Відчайдушний вчинок жінки українського менталітету...ще з бабусиних розповідей знаю, що українське жіноцтво з курвами не панькається.

Що до роману - читається прекрасно. Чудова львівська говірка, відкритість почуттів та емоцій. На всю книжку мені знадобилось години зо три-чоири і я рада, що з нею познайомилась. Вважаючи на те, що рецендентом книги була Карпа - сподівання та результат збігаються.

Якщо ви не стидаєтесь яскравих постільних сцен, не вмліваєте від слова "прутень" та полюбляєте послідкувати за жіночими пристрастями - читайте "Курву"!