5

Книга помітно вирізняється серед багатьох інших.Вона насичена цитатами,якими захоплюєшся,порівняннями,котрі тебе дивують,а інколи навіть шокують.Мова письменниці,її стиль - дуже цікавий,своєрідний.
Ця книга для людей,які втомилися від міського божевілля,які прагнуть налагодити стосунки із самими собою.
Читаючи,ти переживаєш усі події разом із головною героїнею:іронічно спостерігаєш за її підлітковими мріями,не розумієш маму,яка змінюється під впливом Луцика,просто обурюєшся стосовно цього,тамуєш подих,коли слідкуєш за стосунками з Андрієм,хвилюєшся і непокоїшся,коли Майка потрапляє до лікарні.
Не можна однозначно назвати Маню позитивним або негативним персонажем.Особисто я думаю,що вона добра,світла,але нещасна(напевно,я світобачення Санджива мені припало до душі).Людина розкривається у соціумі,коли Майку оточуються той же Саня жид,Троянов,Уляна та,звісно ж,Толя,то і дівчина розкривається по-новому.Вона бачить життя інакше,сприймає його більш радісно,вона готова боротися та продовжувати жити,але коли вона повертається до Київа,то прагне лише "м'яса".
Взагалі,кожен із центральних персонажів робить у своєму житті багато дурного,зайвого,поганого,у загальному розумінні(як на мене,то це гарний прийом,оскільки ти розумієш,що ці люди такі ж реальні,як і ти сам),а у фіналі ти розумієш,що усі отримають те,на що заслуговують.Незрозумілим для мене залишається лише вибір Майки,невже якесь "м'ясо" дорожче справжніх почуттів,мирного та спокійного життя разом із кульгавим?
Коли я дочитала останню сторінку,то поставила собі питання,чого прагну я?Що для мене є більш пріоритетним.Напевно,якщо після чергової прочитанної книги ти ставиш собі питання,на які намагаєшься знайти відповіді,то ця книга дорогого варта!