2.5

Дива серед нас, тепленькі светрики, його очі, сонце посміхається, запашна кава, різдвяні смаколики, віра у кохання, пробудження від сну, миленький, картатий, сяючий...Ну, серйозно, скільки можна?

Три гарні книги однієї серії - гарні, в плані красиві, але наповнення абсолютно ідентичне.
"Теплі історії про дива, коханих і рідних. Збірка оповідань" налічує майже 40 авторів. 40 різних людей - за віком, стилем життя, вподобань...але які ж однакові історії, однаковий стиль, епітети, ситуаційні розв*язки.

Знову цей прекрасний світ, де все у всіх налагоджується - варто лише зайти в кав*ярню. Де всі кутаються і смакують. Де див більше, ніж в стінах Хогвартсу.

З іншого боку, під час прочитання, я припускала, що ці книги - наскрізь ванільні і тремтячі - для читачів підліткового віку, для яких романика і ідеалізування природні, але ж...книжки мають мати яксіь мірки, не можна ж плекати покоління інфальтильних придурків, які вірять, що все само собою - варто лише вміти знаходити дива навколо себе.

Звичайно, плюс цієї книги в тому, що я знала на що я йду після "Теплих історій до шоколаду" і мусила йти - бо ж таки подарунок. Оскільки я була підготовлена, гніватись вже не було причин. Тихенько по одному оповіданню в день я долала цю невеличку книжку.

Не думайте, що я такий монстр і геть не вмію абстрагуватись. Відзначу три оповідання, які мені сподобались:
- Вікторія Пожарська "Решта"
- Вікторія пожарська "Дивощастя"
- Оксана Радушинська "Іграшковий пес"

Але це три з п*ятдесяти. І це сумно.

Тому книжка перетворила на відкритку, бо іншої функції вона не виконує - гарна обкладинка+приємні побажання на звороті.

Пі.Сі: це моя особиста думка, я щиро втішена за тих людей, яким сподобалась ця книжка і які отримали від неї насолоду.