5

Чим більше знайомлюсь з зразками української сучасної літератури, тим більше розумію, що це якесь унікальне явище, і тим більше жалкую, що не перекладаються твори російською мовою, бо вони варті того.
«Із медом полин»…так поетично і так правдиво. Життя жінки – це і справді із медом полин. Тільки смак такої їжі у кожної індивідуальний: у когось більше полину, а в когось більше меду.
Ця книга можливо і не претендує на НЄТЛЄНКУ, але читання цієї книги можна порівняти з розмовою з своїми бабусями, пра-пра-пра бабусями, з жіночою лінією свого роду. Це і цікаво, і…лячно. Бо хто знає, що за гріх , що за муку несе у серці жінка і спогад про нього передається тобі, через роки і сплітається твоя Доля…
«Із медом полин» - мудрий роман, і ще раз нагадує, що в житті все трапляється з певною метою, кожен вчинок має свої наслідки:

Думаєш Бог сидить угорі з палицею і тільки жде, кого б то вдарити?...
Він «карає», як кажеш, хіба тим, що дозволяє людині робити, що вона хоче, що вважає за потрібне. Бог лишив нам заповіді, і їх треба додержувати не тому, щоб почуватися невільним, а тому, щоб уберегтися од лиха.

І хто знає, може ця прочитана книга вбереже когось від помилок.

Книга прочитана в рамках флеш-моба "Спаси книгу-напиши рецензию!" Тур №18