Больше рецензий

giggster

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

17 июня 2013 г. 11:02

573

5

Сучасна фізика радикально протирічить нашому відчуттю того, як побудована навколишня реальність – ані ефектів теорії відносності макрокосмосу, ані ефектів квантової механіки мікрокосмосу на нашому серединному рівні ми не спостерігаємо. Не дивно, що пересічній людині важко сприйняти – а ще важче зрозуміти – такі речі, як кривизна простору і чау, відносність часу для кожного спостерігача, квантові ефекти або свіжі теорії про те, що наша реальність може бути тривимірною проекцією двовимірної реальності, що відбувається на краю Всесвіту (що таке край безкінечного Всесвіту – інше питання), що руху в часі з точки зору фізики не існує, що наше життя – це завмерлий у віках чотирьохмірний куб з чіткими координатами по вісях Х, Y, Z i T. Ну а квантова механіка з її уявленням про світ, як про суму часток, які не є чимсь чітким, з точними параметрами і координатами, а лише туманом можливостей, які ми, як спостерігачі, визначаємо лише у момент спостережння – це, звісно, взагалі вимагає особливих інтелектуальних зусиль і неабияких здібностей до абстрагування.

Благо, достатньо вчених мають талант пояснювати найскладніші теорії мовою, доступною дилетантам, і кожна науково-популярна книжка з фізики додає цеглинку в ясніше розуміння побудови Всесвіту. Грін, без сумніву, один з таких яскравих популяризаторів.

У «Ткани космосу» Грін спробував дати історичний огляд того, як розвивалося наукове розуміння простору. Як це часто трапляється в науці, теорії застарівали, на зміну їм приходили інші, щоб за десятки років свіжа теорія несподівано надавала життя старим уявленням – звісно, уже розвивши їх і піднявши на новий рівень. Втім, історична перспектива займає досить незначну частину тексту. Дуже швидко Грін переходить до сучасних концепцій і, перш за все, своєї улюбленої теорії струн.

Книжка хороша, пізнавальна, викладення просте і доступне. Але часом вона виглядає навіть занадто простою – і це, напевно, єдина претензія, яку можна висунути автору: місцями він зловживає метафорами і порівняннями, взятими з поп-культури, очевидно, пішовши на поводі у видавців. Не одноразово хотілося уполовинити кількість Бартів Сімпсонів, гамбургерів та інших наочних прикладів, нагромадження яких відволікало від самого пояснення і без того надзвичайно складних речей.

детальніше

бкврм