5

Минуло вже стільки часу відтоді як я прочитала (точніше, перечитала) попередні дві книги, що навіть соромно казати. Але я дуже люблю цю історію і читавши книги раніше, та дивившишь фільми безліч разів я не могла її забути. В принципі, все було так само як і раніше. Я декілька разів не могла стримати сльози, була розчулена, злилася або раділа... Мені здається, что немає різниці скільки разів я буду перечитувати цю історію, вона буде викликати ті самі емоції.

У мене книги в бумазі і в українському перекладі, чомусь імена головних героїв переклали як Катніс, та Піта, що трохи звучить інакше ніж в фільмах. І це до сих пір збиває спантелику.

Перед нами фінал історії про боротьбу за вільне життя пригніченого народу. Символом якої стала Катніс Евердін. На данний момент вона в Окрузі 13 і намагається не зійти з розуму після двух Голодних ігор, де вона бачила багато смертей, та й сама відбирала життя. А ще її кохана людина далеко від неї. І його катують... Катніс, разом з іншими переможцями знаходять спосіб як переконати вищі чини в тому, що вони можуть приймати участь в боротьбі. Але права президент Коїн, Переспівниця часто потрапляє в лікарню... Саме життя в Округу 13 відбувається по розкладу, але наша Катніс його майже не дотримується, на відміну від інших жителів. Гейл взагалі, досить швидко звик до змін, та зміг продвинутись посадово.

Взагалі, мені дуже подобається пара Катніс та Піта і кожного разу їх спогади про одне одного змушують мене посміхатися. Тому постійна присутність Гейла мене навіть нервувала. Мені здається, що саме цей персонаж був причиною, чому я так на довго відклала історію. Ще моїми улюбленцями є Богз та знімальна группа, яку Катніс тактовно називала "комашками".

Фінал історії мені подобається і мені здається, що він саме такий і повинен бути.