3

Роман "Мальви" або в іншій інтерпретації - "Яничари" - це протяжний плач за духовним і фізичним поневоленням, за понівечений вінець національної пам'яті і генетичної любові до рідного, це книга про страшну історію нашої держави, про людей, які загубилися в сухих, розпечених степах безпорадності, викликаної хронологією історичного буття.
Увесь подієвий наратив нагадує ліричне, тужливе голосіння у прозі. Вже з перших сторінок відчувається передбачений сумний кінець. Під час читання хочеться опинитися в безстінному степу, вдихнути на повні груди повітря кримських гір, пригорнути нещасну Марію і помолитись разом з нею за те далеке і водночас близьке, рідне і разом з тим чуже.
Роман, незважаючи на трагічність зображення дійсності, ідейно світлий і життєствердний. Суть пошуку - в знаходженні, суть боротьби - в перемозі, суть любові - в чистоті людських почувань і дій.
Книга-стогін, книга-правда, книга-віра у людину.
З недоліків особисто для мене була розгалужена канва хансько-турецької дійсності. Для мене, людини неісторичного складу розуму, було головне не детальне змалювання політичних перепетій, а ілюстрації почуттів і видозмін психічної настроєвості.
На останок скажу, що роман вартий прочитання чи хоча б ознайомлення, бо саме такі книги формують історичну свідомість і розуміння національної ідеї.
Терпимості вам у читанні!