4 Не просто довге прощання.

Напрочуд гарна щемлива проза. Вона ні про що та про все. Про крихкість і швидкоплинність життя, про хиткість почуттів; про роки, що пробігли мов пісок крізь пальці.
Як не хвалити перекладача ? Зміг не загубити ніжність розповіді. Не перетворив на просте банальне.
Звичано, повість не для всіх. Думаю, не сподобається багатьом . Але, прочитавши, не забудеш. З'являться запитання : як би я зробив? Чи був у мене той "метелик" , через який життя повернулося в інши бік?
Чи боїшся кохану жінку? Чи то правда, що ми не зникаємо?