3 Спойлер Токсичні стосунки буковинської царівни

Ольга Саліпа – відкриття у світі сучасного українського письменства.
Її дебютний роман "Оля" – переможець конкурсу «Коронація слова» у номінації «Романи» 2020 року.
Так про що дебютна книга авторки? Про чуттєву сторінку біографії Ольги Кобилянської ? Так.
Про токсичні стосунки із чоловіком, у якого була закохана «буковинська царівна»? Так.
Іншими словами «Оля» - це історія сліпої любові до чоловіка та історія великої зради, спричиненої кращою подругою.

Роман цілком можна занести до жанру - художній нон-фікшн.
Заснований на реальних подіях, він сповнений авторських родзинок та пікантних спецій.
На пікантності наголошую не випадково – на сторінках зустрічаються доволі відверті сцени.
Тож на мою думку, це стовідсотковий жіночий роман з відомими постатями української літератури і мистецтва в головних ролях: Ольга Кобилянська, Осип Маковей, Августа Кохановська, і ось любовний трикутник готовий.

Що сподобалось? Авторка прописала дитинство, думки і особисті хвилювання головних героїв, певні історичні моменти – як ось, наприклад, поява вуличного світла в Чернівцях. Підняла питання необхідності отримання освіти та обмежених щодо неї поглядів. В наші дні Кобилянська набула статусу феміністки, тож і у романі постає проблема прав жіноцтва до самостійного вибору якій справі присвятити своє життя. Через героя Івана Франка у книзі постає питання єдності України. Це все великі плюси – заохочувати сучасного читача поцікавитись подіями з нашої історії.

Що не сподобалось? Деякі герої, власне як і ситуації, не були повністю розкриті. Хотілось би прочитати Ольгу у листах – вони для читача так і лишаються за кадром. Августа аж до самого фіналу лишається темною конячкою, та власне і в самому фіналі теж. І наче є у романі таємниця, і сюжет закручений, але через постійні стрибки у часі і містах книга читається повільно. Можливо, авторка хотіла витримати інтригу, натомість щоразу доводилось пригадувати чим усе закінчилось тоді – там у Чернівцях 1896-го?

Book blog BST