4 Повчання для зневірених

Ідея цього бестселеру, який був актуальним ще ціле тисячоліття після написання, заключається у зображенні трагічності людського буття перед обличчям суворих випробувань. Важливо знати, що Боецій писав цей твір перебуваючи у в'язниці та очікуючи своєї страти, точно як і герой твору, перед яким постає вибір: змиритися і покірно чекати останньої миті, чи перейнятися вірою і зламати бар'єр безнадії та відчаю. Власне останнє і допомагає здійснити Філософія, яка веде з ним бесіди і в перших двох книгах вислуховує сповідь в'язня, а в інших трьох веде з ним діалог, намагаючись своєю мудрістю зцілити душевні рани Боеція-в'язня. У результаті рефлексії та полеміки з Філософією, в'язень осмислює основні принципи людського існування та стає на п'єдистал  повної готовності прийняти смерть. Автор вкладає в уста Філософії свої ідеї та думки про Бога, Фортуну, як космічну силу і найвищий порядок на землі, а не просту випадковість, про багатство, вищі блага, щастя, моральність, любов, свободу волі, абсолютну свободу, детермінізм... - фактично ця книга стає збірником морально-етичних повчань та позицій на різні теми в сферах людських відносин у суспільстві. Раджу для прочитання людям, котрим бракує думок і знань зі сфери моралі, етики і духовності.