Больше рецензий

21 июня 2021 г. 11:53

88

5 Моторошная історія одного викрадення

Після фінальної сторінки мені кортіло мовчки сісти у вугол та дивитися в одну точку. Не кліпати. Не дихати. Не відчувати часу.

Бо мені було справді страшно.

Отже. Хлопець має хобі - колекціонує метеликів. Він одинак, який одного разу зустрічає Міранду. Її молодість, краса, граційність полонили його думки та серце...це могла б бути одна з типічних love story, але, досить мелодраматичний початок, Джон Фаулз перетворює на справжню психологічну драму.

С кожною новою сторінкою мені дедалі важче було читати, я відчувала різні емоції: надію, ненависть, відчай, стурбованість та безкінечний жаль...

Книга відображає події від 2 осіб. Перша частина належить Фредеріку (він же Колекціонер) він розповідає свою історію, про власні думки та почуття. Друга частина - щоденник Міранди, який став її єдиною можливістю не збожеволіти від життя, яке уготував їй закоханий прихільник.

Книга мені сподобалася. Так, вона емоційно важка, але автор зміг занурити мене до життя Колекціонера. Цього персонажа не можливо зрозуміти та пробачити, адже він маніяк, що живе за власними світосприйняттям. Звичні речі у його уяві викривляються ніби у розколотому дзеркалі.

"Павук" Фердинанд сплів павутину із кохання для "метелика" Міранди.

Я до останнього сподівалася на інший фінал,тому він мене здивував та збентежив.