2

— Читати чужі історії — легко, — відповів Горе. — Та цікавіше виживати у своїх.

Люко Дашвар доволі незвичайний для мене автор. З нею я пройшла через всі "кола пекла" — її творчості сторонилась, її творчістю насолоджувалась, її творчістю захоплювалась. Кожна книжка — чудова українська мова написана легкою рукою Ірини Чернової в оформленні історій, які кожен раз вражали і стрибали такою чечіткою по нервовій системі, смикаючи за якісь струни почуттів, що тільки дивувало — як же це так. Закидались всі справи, обід на кухні залишався недоварений, і ложка в руці не нагадувала про те, що «дорогенька, здається про щось ти забула». З кожною книжкою Люко день з мого життя вилітав не моргнувши оком і проживався Катериною-Марусею-Любою. Той факт, що остання книга трилогії в неодмінному порядку додалась на полицю домашньої бібліотеки, уже не обговорювався. Макара і Макса вже пройшли, залишився Гоцик. Втілення щирої української натури в харизматичному здоровані, котрий викликав посмішку своєю безпосередністю.

Назва першої глави намалювала широченну усмішку на обличчі — все в порядку, рухаємось стабільно. Випровадили Гоцика на моторолері "кудись до Європи" і самі подались за ним (цікаво ж, чорт забирай). Перетнули кордон, зустріли Ілію, якого хотілось задавити тим же відбувшим моторолером (вибачте за негуманність. Мабуть Дашвар вирішила зачепити ще одне прекрасне людське почуття — "дратівливість"). Ілія, як стало відомо, це парубок, котрий прочитавши книгу "Алхімік" Пауло Коельо, вирішив рушити на пошуки скарбів. Дивак. Все стало зрозуміло, коли в його правому вусі заговорив чорний тарган на ім'я Горе. Це лихо і стало рухати Ілією в напрямку досягнення його цілей. Щоправда діалоги хлопця і таргана все дедалі частіше змушували перевертати книжку і дивитись на палітурку — чи Дашвар то? Невдоволено цокала язиком. Ситуацію не рятувала навіть симпатія до головного начебто героя (не дивлячись на розподіл сюжетних ліній не забуваймо, історія про Гоцика), книга не хотіла читатись і все тут. Підступність Ілії і "тарган в його голові" ставали на противагу розхристаній душі Гоцика.

Гоцик не змінився, крапка.
Суть в книжці беззаперечно є, витягувати її не треба, але пояснювати ту "не Дашвар" — не хочеться. Як і не хочеться наговорювати на автора зайве. Погарячкувала з трилогією, це так.