Больше рецензий

19 июля 2020 г. 21:58

421

5 "Тобі страшно, ти втрачаєш уміння аналізувати й думати. Страх паралізує. До речі, страх завжди був рушієм усіх диктатур".

Графічний автобіографічний роман про дорослішання однієї іранської дівчинки на тлі революції 1979 року, війни з Іраком та клерикалізації суспільства. Хоча картина змальована не дуже об'єктивна - Маржан правнучка останнього шаха із династії Каджарів, росте у багатій, практично аристократичній сім'ї і її рівень життя набагато вищий, аніж у однолітків.... Це не рятує її від багатьох проблем.

Конфлікт ліберальної атмосфери, у якій виховувалась Марджан, і клерикалізму. Постійна тривога за життя в умовах війни, арешти друзів і родичів сім'ї, необхідність пристосовуватися до нових умов. Потім - необхідність асиміляції після переїзду до Австрії, куди дівчину посилають на навчання. Все це накладає чималий відбиток на її особистість.

Маржан після повернення до Ірану закінчила художній факультет, що визначило її долю. Після остаточного переїзду до Франції дівчина стала відомою художницею і режисеркою. До речі, є однойменний анімаційний фільм, що вийшов з-під пера Сатрапі та Венсана Паронно.

Хоча історія Маржан більш оптимістична, ніж сотні історій її земляків, що знаходилися в набагато гірших умовах, все ж їй хочеться співчувати. Моментами головна героїня дратувала, але у неї дійсно варто повчитися ентузіазму, адекватній оцінці власного "Я" та напористості.