5 Антиутопія в реальності

Цей жанр завжди був популярний здебільшого серед письменників західних. І якщо до середини ХХ століття антиутопія була соціальною, то пізніше починається переорієнтація на усвідомлення негативних наслідків діяльності людини.

До антиутопії, яка може настати в реальному житті, належить трилогія «Голодні ігри» Сюзанни Коллінз.
Тут кожна з книг має свої особливості. Перша частина більше спрямована на зображення з негативного боку реаліті-шоу, а друга і третя – деградацію суспільства та його занепад.

Розвиток подій "У вогні" трохи нагадує американські гірки або якийсь схожий атракціон - спочатку дууже розтягнуто і настільки повільно, що здається, так буде і до кінця... Але потім різко набираються оберти, тебе захоплює-затягує, що наприкінці і не зрозуміло, як так швидко усе закінчилось.

Ось тільки Катніс та Піта вирушають Панемом у Тур переможців, аж тут - оголошення наступних Голодних ігор, третьої Червоної Чверті, яка буде особливою...

Це і є кульмінацією подій, які ну дуже наближають антиутопію у книзі до життя реального - знущання над одними як засіб залякування інших, маніпуляції слабшими, зневажливе ставлення до їжі багатими у той час, як інші голодують.

Задумайтесь!
Чи не схоже це на наш сучасний світ? Скільки ще нам залишилось до часу, коли хтось із правителів придушить непокору і оголосить про проведення «голодних ігор» як нагадування суспільству про його слабкість та залежність?