5

Мордою, мордою тицяти лаптєногих у цю книгу. І шоб читали, як я: з корвалолом в одній руці та з тазиком у другій. І щоб ридма ридали, щоб нудило їх, щоб очі виїдало те, що вони наробили на нашій землі. І кіно зняти й на безкінечний репіт поставити в їх зомбоящик - з усіма згвалтованими дітьми, мертвими жінками, з вирвами замість домів.

Я не можу, в мене вдруге в житті настільки фізіологічна реакція на книгу, перша була після "Нюрнберзького процесу", який я читала десятирічною дитиною і мене так само вивертало. Я спустошена, виплакана й розлючена.

Чи погорить колись та вата в головах? Чи буде…