5 «Хліб — уже не той хліб, а вино — інше вино, ніж було колись»

Переказувати чи навіть роз'яснювати сенс цієї книги було би безглуздо. Знаходити шлях до її розуміння одначе треба самотужки, а таких книжок є чимало, ви знаєте. Але про враження слід залишити.

Мій досвід нині підтверджує, що навіть натреноване самовладання не завжди спроможне чинити опір. Не очікувала, що слово Юнґера так зачепить мої міркування, що припали пилом у нагромадженій свідомості. Більшість сцен проявлялись у емоційному переживанні та навіть фізичною слабкістю: нудотою у сцені з вухами, глибоке враження, що надламало головного героя після смерті Лоренца, їдка сентементальність втраченої епохи та закутий страх до "технічного буму". На мою думку, це все чекає кожну людину, котра на поспіває за часом і не розчинилась у світі, котрий має на меті створити "(механічний) вічний двигун". Автор не є провісник, бо вже давно не потрібно дивуватися, що кінець Людини підніметься з купи металу за допомогою її самої.
«Один кретин-математик за секунду може накоїти більше лиха, ніж Старий Фрідріх за три силезькі походи»