5 Про людяність.

Скільки років пройшло з того часу, коли записав цей твір , щоб прочитати? Мабуть, на меньше 4. Якби знав, що це чи то оповідання, чи маленька повість на вечір- вже давно б прочитав. Запам'ятаю на все життя. Сподіваюсь, що буде ( як у США) в шкільній програмі.
Добрі книги з високим рейтингом як надія навчати малих бути доброзичливими вже не гріє душу. Бо пам'ятаю, як дитинчам ридав , слухаючи про Сіру Шийку; у самий напружений момент примушував маму припиняти читання, жаліюючи тваринку з оповідання. А влітку вже відривав крила метеликам, проганяв бідного песика, що перелазив крізь паркан та мостився поспати на купі квітів, висаджених матір'ю.
Хоч з калік не сміявся. Жалів, а, може, пам'ятав материни слова:" Як будеш з них насміхатися- Природа тобі помститься!"
Неперевершена манера автора. Про коми, знаки оклику, про довірливість героя. Та дивне запитання наостанок: хто людяніший- Елджернон чи оточуючі?