4

Як тільки побачила анонс книжки, одразу купила, я так розумію, вона щойно видана. І не гаючись, почала читати.

Задум дуже цікавий: римський рабовласник розказує, як правильно керувати рабами з погляду римлянина. І висвітлює цю тему всебічно, не оминаючи жодних моментів. Як купити: яких обирати, як вибрати таких, щоб служили довго і вірно. Як поводитися, щоб раби виявляли найбільшу спритність у роботі і поважали господаря - чи можна застосовувати фізичні покарання, і якої інтенсивності вони мають бути. Чи давати рабам заводити сім'ї.

Цікаво було те, що діти рабині від господаря теж вважалися рабами, і рабині, яка народила трьох дітей, дарували свободу. Дарування свободи було не безкоштовне, а обов'язково треба було іти в суд. Можна було володіти рабом спільно. До рабів ставилися як до речей. Ми ж не шкодуємо мікрохвильовку, якщо вона нас не влаштовує або погано працює? Можемо її викинути, продати, робимо з нею, що заманеться, хіба не б'ємо, бо це все одно не має ніякого сенсу.

Рабовласництво було тісно інтегроване в державний лад, навколо цього було зав'язане все життя Риму. Раби виконували всю важку і легку роботу в домі і в садибі, існували державні раби, раби-писари, читці, філософи, поети. Були свої закони щодо того, як поводитися з рабом після його звільнення і як себе має поводити звільнений раб щодо свого господаря і інших вільних громадян. Читай - все одно залишався людиною другого сорту, а якщо дозволяв собі розбагатіти або вести з вільними сміливі дискусії, міг бути битим або покараним якось інакше.

Проводила паралелі між тодішніми рабами і значно пізнішими в часі кріпаками, які теж були повністю безправні і взагалі продавалися і купувалися разом з населеним пунктом, де вони жили.

Дуже цікава і яскрава книжка, розбурхує уяву. Зверну увагу на цю серію у видавництва і на автора, можливо, знайду ще щось цікаве.