Больше рецензий

10 апреля 2019 г. 12:56

432

5 Романтична історія від королеви англійської класики Джейн Остін

Ви коли-небудь задумувалися, що, можливо, народилися не в ту епоху? Що, скоріше всього, сучасні реалії занадто далекі для вас?

Побідні питання виникли після прочитання роману Джейн Остін "Емма". Авторка із надзвичайною точністю описує традиції, звичаї, життя жителів Англії кінця XVIII-XIX століття. Читач може уявити, як проводили своє дозвілля жителі маленьких містечок. Прогулянки на свіжому повітрі, вечірні настільні ігри, розмови за чашечкою чаю, вранішні ритуали читання листів, пишні бали - розмірене, спокійне життя.

Головна героїня роману - 21-річна дівчина Емма. Красуня, вихована, розумна. Та чи може ця молода леді любити, піклуватися, переживати? Вона вирішує, що ніколи не вийде заміж, а буде допомагати влаштовувати життя іншим, шукаючи їм пару, яка, підходить їм найкраще. Але чи є насправді почуття там, де вона хотіла б їх бачити?

Усі довіряють і сліпо вірять думкам Емми. Тільки одна людина говорить їй правду - це містер Найтлі. Він виважений, розсудливий, дорослий чоловік, який тільки один розуміє помилки Емми, вона занадто засліплена своєю правдою. Із часом дівчина розуміє, що неможливо примусити когось кохати іншу людину, кожен сам собі зустрічає того, із ким спокійно і затишно. У якийсь момент перед нею постає той факт, що за спробами поєднати долі інших людей, вона насправді намагається приховати почуття до людини, яка ніколи не зможе відповісти їй взаємністю. Але чи насправді той, хто завжди поруч, кохає іншу? Джейн Остін уміє заплутати всі ниточки. Правда не може довго мовчати, вона відкривається усім жителям маленького містечка Гайбері.У підсумку, усі отримують те, що заслужили.

Книги Джейн Остін - це вічна класика, яку час від часу хочеться дістати із полички і переглянути доволі детальний фільм про юних героїв і героїнь, які кохали, страждали, боролись, але у підсумку кожен отримував те, на що заслуговував. Нічого не нагадує? Написано більше двох століть тому, а актуальним залишається й досі. У XIX столітті звісно життя було іншим, але люди, їх почуття, переживання, якщо вони, звичайно, щирі, завжди залишаться однаковими.