Больше рецензий

3 ноября 2018 г. 16:05

225

5 Справедливість понад усе

Ти або на цьому боці, або на тому. І третього не дано. І життя щодня кидає тобі виклик, спокушає. Та ще й як! І противники твої змінюються, і зрештою найнебезпечнішим серед них стає твій колишній соратник, з яким ви пройшли вогонь і воду. І ти мусиш або підняти лапки вгору, або продовжити жити так, як жив – із прямою спиною і дивлячись за обрій.


Книга, яка зображує реальність якою гіркою б вона не була. Книга, яка болить. З кожною сторінкою заглиблюєшся в світ героїв і здається, що знаходишся в степу, де небезпека зовсім поруч.

Початок автор зображує спокійне життя пересічного громадянина, який працює на залізниці та бореться в житті за справедливість, за добро.

Книга - про людські почуття, про повагу, про любов, про істину, про історію. А заголом кожен в ній знайде щось своє.

Хочу бачити, як ростуть мої діти, немає у людини більшого щастя, ніж бачити, як ростуть її діти.


Євгена Положія читала вже не вперше. Сподобалося його книги: «Дядечко на ім’я Бог», «Мері та її аеропорт», «Юрій Юрійович: улюбленець жінок». Проте, вони мали більш художній характер.

Цю книгу рекомендуватиму тим, хто хоче знати нашу історію, хто прагне зрозуміти суть речей.

А ще – в книги є своя ідея, своя цікава лінія, про 5 секунд, чи 5 годин, чи 5 років. Бо для когось 5 секунд нічого не варті, а для когось 5 секунд вирішують ВСЕ життя.

П’ять років – не вічність. П’ять років – це всього лише одна тисяча вісімсот двадцять шість днів. Вічність – це щось інше.


П.С. Браво авторові і Видавництву!

Игра Спаси книгу - напиши рецензию!

Комментарии


А мені якось не йдуть книги цього автора. Уже 2 читала, але то було радше насильство над собою((


Так буває! :-)Мені він просто попадався в гарний період і якось зайшов! А саме ця книга відрізняється від його творів. Ніби перегукується з аеропортом Жадана. І піднімає до того ж події на Сході.
Раджу не брати нічого його більше, так в мене було з Ульяненко(Серафіма) та Забужко (не йде, а я вже й себе не мучу)....


Саме про події на Сході я й не змогла читати одну з книг цього автора ("Іловайськ").
А з тими двома в мене теж стосунки не дуже)))


Про вдалий період для кожної книги згодна з тобою на 100%!


Знайшла, оця: «Серафима» Олесь Ульяненко
Муть редкосна... Мені зовсім не зайшло....


А що саме його читали????


''Іловайськ'' мені здалося, що також є в бібліотеці. Точно не пригадую. Але руки не дійшли ще... :(
Складно наважитися до прочитання знаючи, яка тема піднімається... Я довго тоді йшла до ''Інтернату''....