По бруківці лупить дощ.
МАЕСТРО: Але мене от зараз найбільше непокоїть оцей загадочний міфічеський тандем Вінні-Пуха і П'ятачка. Адже самим главним там був, безоговорочно, Вінні, поскільки це він толкав такі вєщі, про існування которих П'ятачьок і не здогадувався. І при цьому сам П'ятачьок реагіровав на ці просвітлєнія і одкровєнія дуже бурно, впадаючи помінутно в шаманістічєскій екстаз.
БУБА: Ну да, ти, Кварц, правий, но, з другої сторони, воно все зовсім якось так... Не зовсім це саме.
МАЕСТРО: От іменно! Тому мене так насторажує образ осліка Іа-Іа. Він тіпа і нє у дєл, і тіпа просікає глибини всіх глибин. У мене даже напрошується якась екзистенційна алюзія зі страждущім Хрістом. Ну але оця теологічеська тема веде дуже далеко. Візьмімо хоча б цей суто євангельський гвозьдь, на которому держиться хвіст і котрий стирчить в Іа-Іа зі сраки. Ти відчуваєш, куда це нас може завести, да? І якщо ми будемо розглядати іменно есхатологічєскі настроє-нія Алана Мілна в контексті шпенглєрівського заката Європи, то стає зовсім страшно. Поскольку у нас присутствує черговий персонаж, так називаємий Крістофєр Робін, да? І, шо главне, у цього Крістофєра Робіна єсть батько, який - шо інтересно - всю тєлєгу про Вінні-Пуха і талкає. Тіпа знову маємо Бога як Деміурга і Наратора. Ну і зовсім по-апокаліптічєскі звучать рядки, де папа злиться на Крістофєра Робіна, коли той пізно приходить додому, відкривши Сєвєрний Полюс, - тут тобі і в Шопенґауера ладошки взопріють, да?
БУБА: Може, вип'ємо?
Маестро п'є
МАЕСТРО: (продовжує) І в то же врємя ми не коснулися самого главного - а іменно Карлсона, котрий живе на криші. А конкретніше - новий виток свідомості человечества на прикладі цього літаючого артефакта. Тому шо Карлсон міг казатися недальоким тільки винятково обмеженим особистостям. Пригадай, Буба, його картіну - «Красний пєтух». Но на картіні нарисована лисиця, котра петуха пожерла. Тут возможні якнайширші конотації до скандінавскої міфології чи навіть посиланія на труди алхіміків, поскольку Ліса і Пєтух - це как би протилежні стіхії, твьорде і жидкє, чи то пак летюче, начала, а на глибших ступенях посвящєнія - так і взагалі главнейший біном сверхсовременно!' антропології, так називаємо! мета-антропології. Но саме главне, шо наш персонаж перестає мислити лінійно. Він храбро відкидає категорії, свойствєнні огранічєнному западному уму - як-от: раздєлєніє на суб'єкт і об'єкт, одиничне і множественне, вірне і хибне і так далії. Но от мене найбільше тривожить, так сказать, то, шо осталось невисказаним і как би непроявленим, і шо проніцатєльний читатель, по мнєнію глубокоуважаемо! госпожи Ліндґрен, должен був схопить поміж рядками текста. А іменно - інтєґрация органікі в нєорганіку, в смислі пропеллера в його спину. Адже Карлсон виступає тут як апологет кібєр-панка. Ти от звернув увагу, шо вона, в смислі Ліндґрен, сознательно замовчує цей перехід, союз анатомічєскої і техногенної субстанцій, взаїмне проникнення цих фактур одна в одну? Тобі це не кажеться странним?
БУБА: В якому смислі?
МАЕСТРО: У якнайширшому. Це, знаєш, пахне масонами і їхніми ложами. І звідси веде вже зовсім інша стежина. Так би мовити, стик культурних пластів западної літєратурної традиції і чисто слов'янської мультиплікації з властивими їй алкоголічєскими прічудами у вигляді антропо-морфічєскі ізображаємих животних. Да, мова йде про мультіки о Гєнє і Чебурашке. Ти вловлюєш цей тонкий перехід, да?
БУБА: Безумовно.
МАЕСТРО: Но поскільки сам Гена і отой другий вже були достатньою мірою згадувані як у масовій, так і самвида-вівській періодиці, ми їх касатися не будемо. Ми схопимо їх всіх за яйця. Поскільки я хочу звернути твою увагу на мрачний і дємонічєскій образ старухи Шапокляк.
БУБА: Радикально.
МАЕСТРО: Да! І я про те ж! Ібо... Ібо іменно она являється как би персоніфікованим уособленням... Ага, персоніфікованим уособленням тьомних сіл человеческой души, так ска'ть, бессознательного, на кшталт разного роду бєсноватих желаній і прочая, прочая. Но вона, ця старуха Шапокляк, вона, в прінципі, начало хоть і женьскє, но актівне, і потому заслуговує детальнішого аналізу. От візьмімо до уваги цей чисто фройдістскій сімвол на її голові - огромнєйшу бесформєнну шляпу...