Жив колись син великого і мудрого Гарун-аль-Рашида. Він був нещасливий. Пішов він за порадою до старого дервіша. Мудрий старець, вислухавши його, сказав, що щастя взагалі важко знайти в цьому світі. "А все-таки, - додав він, - я знаю певний спосіб стати щасливим". - "Що ж це таке за спосіб?" - запитав юний принц. "Треба надягти сорочку щасливої людини", - відповів дервіш. Принц зрадів, розцілував старого і вирішив на пошуки свого талісмана. Він довго мандрував, відвідав усі столиці світц, пробував надягати на себе сорочки королів, сорочки імператорів, сорочки вельмож - усе було марно: щасливим він не став. Тоді принц узявся надягати сорочки художників, воїнів, купців. Ніякого результату, долвго він блукав отак у марних пошуках щастя. Зрештою, зневірившись в успіху, сумний принц вирушив назад, у палац свого батька. Раптом він побачив у полі селянина, який ішов за плугом. Той весело виспівував. "Якщо і цей нещасливий, то щастя взагалі немає у світі.", - подумав принц і, підійшовши до хлібороба, запитав його: "Добрий чоловіче, чи ти щасливий?" - "Так", - відповів той. "А скажи, в тебе є якесь бажання?" - "Нема!"- "І навіть не хотів би промінять свою долю на долю короля?" - "Нізащо!" - "Ну, тоді продай мені свою сорочку". - "Сорочку? А в мене її немає".
Арабська казка, яку розповідав Паганель