Серия книг «Великий науковий проект» — 34 книги

Петро Кралюк (нар. 1958 р.) – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка романів і повістей («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю»). У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки П. Кралюка «Справжній Мазепа», «Козацька міфологія України: творці та епігони», «Богдан Хмельницький: легенда і людина», де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України, а також «Ярослав Мудрий». У новій книзі П. Кралюка йдеться про непрості стосунки між українцями та їхніми предками й тюрками. Автор показує, що це були відносини між двома цивілізаціями (землеробською й кочовою), які часто мали конфронтаційний характер. Однак існувало й чимало прикладів «взаємодоповнення» та співробітництва. Звертається увага на історію відносин між слов’янським населенням нинішніх українських земель й аварами, булгарами, печенігами, половцями, торками, татарами, турками тощо. Особливо акцентується увага на стосунках між українським козацтвом, з одного боку, та Кримським ханством та Османською імперією, з другого. Показано, що в генезисі українського етносу помітну роль відіграли тюрки, а українська культура має чимало тюркських елементів.

Петро Кралюк (нар. 1958 р.) – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури…

У пропонованій книзі йдеться про одного із найвідоміших князів періоду Давньої Русі – Ярослава Мудрого (983/987— 1054). Автор показує, що саме цей князь створив повноцінну Руську державу як середньовічну імперію на теренах Східної Європи. Саме за його часів остаточно утвердилося християнство на руських землях, була створена Київська митрополія, інтенсивно розвивалася освіта й книжність, здійснювалася грандіозна розбудова Києва як столичного міста, почало утверджуватися письмове право замість традиційного усного. Також у роботі показано, як інтерпретувалася діяльність Ярослава Мудрого в українській та російських культурах і як велася та ведеться «боротьба» за цього князя між росіянами й українцями. К77

У пропонованій книзі йдеться про одного із найвідоміших князів періоду Давньої Русі – Ярослава Мудрого (983/987— 1054). Автор показує, що саме цей князь створив повноцінну Руську…

Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду. У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів. На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його. Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.

Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду. У…

У книзі "Козацька міфологія України: творці та епігони" розглянуто феномен українського козацтва, його еволюцію, показано, як формувалися міфічні уявлення про козаків, починаючи з кінця XVI століття й завершуючи днем сьогоднішнім. Значну увагу приділено козацькій міфології часів Гетьманщини. Також показано, як "козацька ідея" інтерпретувалася в різних національних проектах ХІХ століття (російському, польському й українському), яких вона зазнала модифікацій у столітті ХХ. Видання розраховане передусім на тих, хто цікавиться українським козацтвом, його історією та культурою.

У книзі "Козацька міфологія України: творці та епігони" розглянуто феномен українського козацтва, його еволюцію, показано, як формувалися міфічні уявлення про козаків, починаючи з…

Петро Кралюк (нар.1958 р.) – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка книг («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю», «Козацька міфологія України: творці та епігони»), де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України.

У цій книзі йдеться про гетьмана Богдана-Зіновія Хмельницького. Але це не є традиційна біографія. Автор у першій частині говорить про те, як образ цього козацького ватажка трактувався в українській, польській, російській, єврейській, турецькій і татарській культурах. Показано, як відбувалася міфологізація цього історичного діяча. Друга частина книги – спроба подати неміфологізовану біографію Хмельницького, відобразити його діяльність як у широкому геополітичному контексті, так і в контексті подій на українських землях першої половини й середини XVII ст. Також розглядається питання про те, які реальні наслідки мала Хмельниччина для українських земель і для Європи загалом.

Петро Кралюк (нар.1958 р.) – доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури…

Горезвісна Соловецька каторга прийняла до себе майже всіх представників народів СРСР і навіть Європи й Америки. Можна вважати, що совєтська табірна система почалася, коли 13 жовтня 1923 року було створено Соловецький табір особливого призначення з двома пересильно-розподільчими пунктами у Архангельську та Кемі. Каторга проіснувала до 2 листопада 1939 р.
«Соловецькі табори – країна мук і відчаю. Переважну більшість з тих, хто туди потрапляв, чекала загибель. У запліснявілих мурах монастиря, де колись ченці кадили фіміам покори Всевишньому, тепер фабрикували романтичну брехню про любов-ненависть і царство Боже на землі», – писав письменник І. Гришин-Грищук, який пережив сибірські табори.
Ця антологія присвячується тому останньому етапу 1937-го року з Соловків до урочища Сандармох у Карелії, де було вистріляно цвіт української інтелігенції, а серед них кілька десятків науковців та біля трьох десятків письменників – Валер’яна Підмогильного, Миколу Зерова, Павла Филиповича, Мирослава Ірчана, Валер’яна і Клима Поліщуків, Олексу Слісаренка, Григорія Епіка, Юліана Шпола, Василя Штангея, Марка Вороного, Михайла Лозинського, Леся Курбаса та багатьох інших… Протягом п’яти днів – 27 жовтня і 1—4 листопада – було убито 1111 в’язнів.
Минуло 80 років від цієї дати.

Горезвісна Соловецька каторга прийняла до себе майже всіх представників народів СРСР і навіть Європи й Америки. Можна вважати, що совєтська табірна система почалася, коли 13…

Мирослав Володимирович Попович (1930–2018) – відомий український філософ, мислитель і гуманіст, той, хто за життя отримав статус одного з моральних авторитетов нації. 1953 року він закінчив філософський факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Працював директором середньої школи у с. Золотий Потік Тернопільської області. 1956 року Мирослав Попович вступив до аспірантури Інституту філософії АН України й відтоді до останніх днів свого життя залишався його працівником. З 2001-го – директор Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України. Член-кореспондент (1992 р.), академік НАН України (2003 р.), доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (2000 р.), лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка (2001 р.), почесний доктор наук КНУ ім. Т. Шевченка та інших університетів країни. У 2015 році у видавництві «Фоліо» вийшла друком книга Мирослава Поповича «Кровавый век».

Книга «Філософія свободи» містить твори, маловідомі широкому читачеві, написані Мирославом Поповичем й видруковані у різні роки, у різних виданнях та країнах. Вона є вочевидь унікальною за розмаїттям тематики, часовим виміром і тим, що статті власноруч підбирав Мирослав Володимирович – в останні місяці свого життя. Твори, які включено до цього видання, дозволяють побачити об'єкти досліджень автора під різними кутами зору, дають нам можливість побувати у майстерні філософа. І це стосується не лише історичних подій і портретів важливих для України персоналій, а й інтерпретації подій історії науки в їх раціонально-філософському відтворенні. Вчений прагне осмислити події, що відбуваються у нього на очах, порівнюючи їх зі світовим досвідом розвитку і шукаючи їхні корені в історичних джерелах українського народу, в особливостях української ментальності. При цьому він використовує досвід розробки логіко-методологічних проблем розвитку науки. Книга «Філософія свободи» – це пошук істини на перехресті національних і світових шляхів культури й науки, що нам передала у спадок мудра і світла людина – Мирослав Попович.

Мирослав Володимирович Попович (1930–2018) – відомий український філософ, мислитель і гуманіст, той, хто за життя отримав статус одного з моральних авторитетов нації. 1953 року…

Книга Петра Кралюка «Історія України, яку можна читати «без брому». Розвиток державності на українських землях» розкриває історію державних змін на теренах України від прадавніх часів до нашого сьогодення. Усупереч висловлюванню відомого українського письменника і політика початку ХХ ст. Володимира Винниченка, мовляв, не можна українську історію читати без брому, тобто заспокійливого, автор акцентує увагу на тому, що бездержавність — явище, характерне для багатьох народів. Тому українці у своєму прагненні створити власну державу були далеко не одинокі. Проте, проживаючи в різних країнах і обіймаючи високі посади, вони зробили чимало для становлення, зокрема Угорського королівства, Речі Посполитої, Російської імперії, Османської імперії, і врешті-решт здобули свою державу.

Книга Петра Кралюка «Історія України, яку можна читати «без брому». Розвиток державності на українських землях» розкриває історію державних змін на теренах України від прадавніх…

Денис Журавльов народився в 1977 році у Харкові, з 2001-го працює на історичному факультеті ХНУ імені В.Н. Каразіна. Кандидат історичних наук, автор науково-популярних книг з історії. Сфера наукових інтересів – середньовічна та ранньомодерна історія, військова історія. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки: «Іван Мазепа» (в серії «Знамениті українці»), «Загадки истории. Страна восходящего солнца», «Усі гетьмани України».

Іван Мазепа (1639—1709) — одна з тих знакових постатей української історії, життя та вчинки котрих і сьогодні викликають палкі суперечки. Мало кому випала така цікава й непроста доля за життя та після смерті. Приятель Петра І, один з перших кавалерів найвищого російського ордену Андрія Первозванного — і борець за інтереси Української козацької держави; будівничий величних соборів — і «Юда», відлучений від церкви, підданий анафемі, що проголошувалася з амвонів тих же соборів; неймовірно обережний майстер складних дипломатичних ігор — і людина, що зуміла поставити на карту все і, зрештою, програла найголовнішу й найризикованішу гру свого життя; блискучий світський кавалер у дусі розкішного, неповторного XVII століття, улюбленець жіноцта — і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант серед українських гетьманів... Про Мазепу ніколи не забували (хоч як не пригадати пушкінське з «Полтави» «Забыт Мазепа с давних пор...») і прихильники, і супротивники української ідеї. Той, хто прочитає цю книгу, зможе створити свій власний варіант образу гетьмана Мазе­пи — одного з найколорітніших, найцікавіших українців за всю історію нашої країни.

Денис Журавльов народився в 1977 році у Харкові, з 2001-го працює на історичному факультеті ХНУ імені В.Н. Каразіна. Кандидат історичних наук, автор науково-популярних книг з…

Видання присвячене подіям Другої світової війни на Середземному морі, головним аспектом яких стала боротьба противників за панування на комунікаціях. Поряд з конвойними битвами висвітлені також десантні операції, удари по військово-морських базах, операції підводних човнів і сил спеціальних операцій тощо, тобто увесь спектр бойових дій на морі. Проаналізовано технічний рівень флотів супротивників, особливості процесу прийняття рішень, політичні та економічні чинники, які впливали на результат морських битв.

Видання присвячене подіям Другої світової війни на Середземному морі, головним аспектом яких стала боротьба противників за панування на комунікаціях. Поряд з конвойними битвами…

Альфред Єнсен – шведський історик, слов'янознавець, перекладач, дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові та Українського Наукового Товариства в Києві. Народився 30 вересня 1859 року в місті Гельсінгтуна, регіону Євлеборґ, Швеція. Навчався в Уппсальському університеті. Відомий передусім як перекладач багатьох творів Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Олександра Пушкіна, Михайла Лєрмонтова та інших. Зокрема Альфред Єнсен активно працював у галузі шведської україністики, друкував популярні статті, підтримував постійний контакт з українськими науковими установами, реферував українські наукові новини у шведських журналах. Помер у Відні 15 вересня 1921 року.

Книжка «Мазепа. Історичні картини» – це переклад історичної монографії Альфреда Єнсена, створеної в 1912 році. Постать Івана Мазепи і досі є надзвичайно суперечливою, по-різному переосмислюється й викликає різноманітні дискусії не лише в українській, але і в європейській спільнотах. Окрім цього, особистість та вчинки гетьмана постійно міфологізуються та романтизуються, овіюються численними теоріями, припущеннями і вигадками такою мірою, що навіть досвідченим науковцям важко відділити істину від вимислу. Дослідження Альфреда Єнсена не позбавлене суб’єктивних оцінок та висновків, проте в той же час становить неабияку вартість для українців, оскільки, по-перше, дозволяє поглянути на себе і свою історію очима видатного європейця, а по-друге, містить багато фактичного матеріалу, спогадів та листування, які можуть засвідчити невідомі моменти з життя Івана Мазепи та відкрити широкому загалу його об’єктивний портрет.

Альфред Єнсен – шведський історик, слов'янознавець, перекладач, дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові та Українського Наукового Товариства в Києві. Народився 30…

Історію творять видатні особистості. Але чи можуть слова змінити її хід? Звичайно, можуть, якщо вони були вимовлені великою людиною. Ця книга є зібранням публічних промов людей різних епох і народів — від найдавніших філософів до сучасних політиків, громадських і релігійних діячів. Мойсей, Франциск Ассізький, Богдан Хмельницький, Джордж Вашингтон, Наполеон Бонапарт, Михайло Грушевський, Вінстон Черчілль, Джон Кеннеді, Мартін Лютер Кінг, Мати Тереза… У виступах цих та інших найвидатніших персон можна знайти слова та думки, які не залишать нікого з читачів байдужими. З ними можна погоджуватися і сперечатися, але харизма кожного з ораторів і досі відчувається навіть зі сторінок книжки. Промови, що увійшли до видання, це не тільки шедеври ораторської майстерності, це віхи в історії людства, які є відправними точками подій, що змінили світ.

Історію творять видатні особистості. Але чи можуть слова змінити її хід? Звичайно, можуть, якщо вони були вимовлені великою людиною. Ця книга є зібранням публічних промов людей…

Олекса Підлуцький – відомий публіцист та журналіст-міжнародник. Відвідав 53 країни світу. Був засновником і головним редактором першої в Україні недержавної економічної газети «Фінансовий Київ», заступником головного редактора мюнхенського журналу «Ukraine Report», першим редактором відділу міжнародної політики та інформації газети «День», прес-офіцером Прес-служби католицьких церков під час підготовки і проведення візиту Його Святості Івана-Павла ІІ в Україну. Кандидат економічних наук, був докторантом Українського вільного університету в Мюнхені та Інституту економіки НАН України. Має 135 наукових публікацій, зокрема дві монографії, та близько 1600 публікацій у періодичній пресі. Викладає журналістську майстерність в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка.

Нова книга Олекси Підлуцького – це глибоке дослідження про суперечливе, динамічне, різнобарвне, яскраве й водночас трагічне ХХ століття, здійснене шляхом оцінки діяльності та ретельного змалювання психологічних портретів найвидатніших діячів цієї епохи. Юзеф Пілсудський та Віллі Брандт, Махатма Ґанді та Вацлав Гавел, Авґусто Піночет та Марґарет Тетчер... Героїв цієї книжки об’єднує те, що кожен з них зміг стати справжнім лідером нації, згуртувати співвітчизників і вивести свою країну з глибоко кризових ситуацій. Автор, розповідаючи про 30 знакових особистостей минулого століття, показує їх без звичних штампів, надає маловідомі факти і водночас змушує замислитися, яким має бути політичний лідер, що може Україна запозичити з безцінного досвіду цих видатних діячів. До книги увійшли матеріали, опубліковані на сторінках аналітичної газети «Дзеркало Тижня».

Олекса Підлуцький – відомий публіцист та журналіст-міжнародник. Відвідав 53 країни світу. Був засновником і головним редактором першої в Україні недержавної економічної газети…

Протягом усієї політичної практики існує безліч прикладів, коли внутрішній військовий конфлікт ставав причиною глобальних змін, які зачіпали цілий регіон, країну, а то й увесь світ. Проте після анексії Криму та окупації частини Донбасу Україна також опинилася серед країн, де триває неоголошена війна. У пошуках рішень для нашої держави Наталя Іщенко – заступник директора Інституту світової політики, відома журналістка, медіа-експерт, лауреат Премії імені Джеймса Мейса – об’єднала експертів з міжнародної політики та національної безпеки, які разом розглянули світовий досвід розв’язання збройних конфліктів.

Яке уявлення про спільне майбутнє може стати основою для консенсусної підтримки сторін конфлікту та одночасно отримати схвалення громадян України? Що для його подальшого втілення потрібно зробити усім сторонам? Відповіді на ці болючі, хвилюючі й, на жаль, злободенні для українців питання містяться в цій книжці.

Протягом усієї політичної практики існує безліч прикладів, коли внутрішній військовий конфлікт ставав причиною глобальних змін, які зачіпали цілий регіон, країну, а то й увесь…

Данило Яневський (нар. 1956 р.) — історик, телеведучий, заслужений журналіст України, доктор історичних наук, засновник медіаплатформи Ukrainian Media Network. Веде власний телеграм-канал, присвячений історії України (https://t.me/DanYanevsky). Вважає, що українці — розділений, але глобальний народ із розірваною історичною пам’яттю. Для Яневського характерно руйнування зашкарублих міфів, якими пересякнута масова свідомість. Доводить це на підставі аналізу оприлюденних документальних збірок, архівних матеріалів, інших документальних джерел, спогадів учасників тих подій. Яневський — автор низки історичних досліджень, більше 10-ти яких зі серії «Проект "Україна"» видавництва «Фоліо».

На сторінках цієї книги, що адресована не тільки політикам, журналістам, політологам, а й тим читачам, які мають бажання дізнатися більше про історію своєї країни, автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917—1920 рр. Дослідник сформулював свої варіанти відповідей на питання: що таке «українські національно-визвольні змагання»?, що приховує термін «Українська революція»?, яку історію написав Михайло Грушевський?, якою бачив Україну засновник Української Держави Павло Скоропадський?, хто, як і коли насправді створив Директорію та хто стояв за спиною Симона Петлюри? Ви дізнаєтесь, що приховують сучасні міфотворці про буремні події 1917—1920 рр., сформуєте несуперечливе уявлення, що насправді відбувалося на теренах сучасної України у ті часи.

Данило Яневський (нар. 1956 р.) — історик, телеведучий, заслужений журналіст України, доктор історичних наук, засновник медіаплатформи Ukrainian Media Network. Веде власний…

Нова книжка С. Плохія стала відгуком професійного історика, одного із ведучих спеціалістів в галузі історіографії та історії Східної Європи, на російсько-український конфлікт, що розгорівся 2014 року.

Детально розглядаючи історію українського та російського народів, автор доводить, що коріння цього конфлікту заховано в самому процесі становлення Росії як держави. Та й саме піднесення як російської держави, так і російської нації, її великодержавний статус — все це трималося на Україні, якій треба було бути окремою, але невіддільною частиною Росії. Багато хто в Кремлі та за його межами у виході України з-під впливу Росії побачив атаку на саму Росію.

Нова книжка С. Плохія стала відгуком професійного історика, одного із ведучих спеціалістів в галузі історіографії та історії Східної Європи, на російсько-український конфлікт, що…

Військова справа охоплює всі сторони існу­вання і розвитку будь-якого суспільства, а також стосунки між його членами. Виробнича культура, розвиток і прогрес технології, налагодження виробництва і поява нових технічних засобів завжди пов’язані з вій­ною. Таким чином, можна стверджувати, що військова історія фактично є найбільш повною історією людського су­спільства, яка охоплює всі сторони його буття.

Перший том нашого видання присвячений історії війн і військового мистецтва від Давнього Єгипту до переходу до професійних найманих військ і європейського фронтиру (бл. 3060 до Христа — початок XVI cт.). Основна увага приділена подіям і особистостям, які мали вплив на розвиток і еволюцію військової справи в Європі. Подана бібліографія основних проблем військової історії даного періоду. Праця розрахована як на спеціалістів, так і на широкий загал, всіх, хто цікавиться військовою історією.

Військова справа охоплює всі сторони існу­вання і розвитку будь-якого суспільства, а також стосунки між його членами. Виробнича культура, розвиток і прогрес технології,…

Військова справа охоплює всі сторони існування і розвитку будь-якого суспільства, а також стосунки між його членами. Виробнича культура, розвиток і прогрес технології, налагодження виробництва і поява нових технічних засобів завжди пов’язані з війною. Таким чином, можна стверджувати, що військова історія фактично є найбільш повною історією людського суспільства, яка охоплює всі сторони його буття.

Другий том нашого видання присвячений історії війн і військового мистецтва від професійних найманих армій до масових (мобілізаційних) армій (початок XVI cт. — початок ХХ ст.). Основна увага приділена подіям і особистостям, які мали вплив на розвиток і еволюцію військової справи в Європі. Вперше розкрита участь і роль українців у війнах цього періоду. Праця розрахована як на спеціалістів, так і на широкий загал, всіх, хто цікавиться військовою історією.

Військова справа охоплює всі сторони існування і розвитку будь-якого суспільства, а також стосунки між його членами. Виробнича культура, розвиток і прогрес технології,…

Військова справа охоплює всі сторони існування і розвитку будь-якого суспільства, а також стосунків між його членами. Виробнича культура, розвиток і прогрес технологій, налагодження виробництва і поява нових технічних засобів завжди пов’язані з війнами. Таким чином можна стверджувати, що військова історія фактично є найповнішою історією людського суспільства, яка охоплює всі сторони його буття.

Третій том нашого видання присвячений історії війн і військового мистецтва від масових армій до відродження професійних армій (ХХ – початок ХХІ ст.). Основну увагу приділено подіям двох світових війн. Уперше детально розібрані військові дії на території України, роль партизанів та участь українського народу в цих війнах. Праця розрахована як на спеціалістів, так і на широкий загал, усіх, хто цікавиться військовою історією.

Військова справа охоплює всі сторони існування і розвитку будь-якого суспільства, а також стосунків між його членами. Виробнича культура, розвиток і прогрес технологій,…

У виданні подається історія Української Православної Церкви з часів напівлегендарної проповіді апостола Андрія Первозваного на берегах Чорного моря й Дніпра та хрещення Київської Руси князем Володимиром Великим до сьогодення, коли вирішилося важливе для духовності нашого народу питання про незалежну Українську Церкву.

Автори книги, українські історики й богослови, використовуючи історичні та церковні документи різних часів, доводять правомірність надання Томосу Українській Православній Церкві Вселенською (Константинопольською) Патріархією, яка є Церков’ю-Матір’ю Української Церкви.

Особлива увага приділяється ролі Церкви у боротьбі за державну незалежність України, а також розповідається про видатних діячів Української Церкви, які зробили неоціненний внесок у розвиток самосвідомості українців.

Книга допоможе широким колам читачів краще орієнтуватися у доволі складних для сучасної людини питаннях церковного життя.

У виданні подається історія Української Православної Церкви з часів напівлегендарної проповіді апостола Андрія Первозваного на берегах Чорного моря й Дніпра та хрещення Київської…