KiraNi

Эксперт

Жрица Лунной богини

24 июня 2019 г. 23:13

2K

2.5 Лишь одна буква

Пьеса о семье Борулей и о том как они добивались справедливости с помощью документов и хотели получить дворянский титул и род. Но несмотря на это всего одна буква рушит всю жизнь, а подслушанный разговор лишил выгодного брака, при этом сохранив настоящую, искреннюю, сильную и чистую любовь. Несмотря на всё это очень трагично и печально, хотя и были веселые моменты.

Очень динамичная и продуманная история, где герои взяты с реального народа на то время, что придает реальность и обоснованность произведению с людьми. Персонажи не вызвали никаких чувств, вот совершенно. Иногда реакция и поведение героев настолько непредсказуемо, так и присущее ихнему характеру. Произведение написано на украинском языке и это останавливало чтение, ибо лично мне очень сложно пробираться через слог и слова того…

Развернуть
BonesChapatti

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

21 февраля 2019 г. 14:26

4K

4 "Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном..."

Прочитано за якусь годину, а скільки користі: і до ЗНО підготовка, і цікавий сюжет про дворянина, що не відбувся. Найбільше з усіх у трагікомедії сподобався образ Омелька - слуги Мартина Борулі. А від головного героя навпаки не в захваті. У цьому ж і полягає задумка Івана Карпенка-Карого. Думаю, у театрі було б цікаво спостерігати за дійством. При нагоді варто відвідати постановку "Мартина Борулі". Після прочитання висновок такий: кожному треба йти власним шляхом, керуючись передусім покликанням, а не облудними примарами фантазії, які і привели Борулю до такої неприємної історії з насправді непотрібним для нього дворянством.

17 марта 2018 г. 16:17

3K

4 Одним словом - комедія

Це було дійсно весело. Яскраві персонажі, жива мова, і сенс у цьому творі було вкладено. Але це дуже легко і моментами смішно читати. Історія про те, як Мартин Боруля, котрого признали "уродзоним дворянином", тобто шляхтичем з діда-прадіда, який може панувати, із своєю самооцінкою, яка тепер була вища за дзвіницю, усім жити не давав. А почалась його обсесія дворянством з того, що інший пан-дворянин сказав, що Мартин - "бидло", а син його "теля". А тому фраза

"О! То я, виходить, не бидло, і син мій - не теля"

належить саме Мартину Борулі, який каже це повіреному, який працює в той час над апеляцією, і для підтвердження цього Мартин розмахує папірцем, де написано, що було встановлено, що він - дворянин. Саме звідси починається твір. Паралельно "одворяненню" родини йде лінія кохання Марисі…

Развернуть

4 декабря 2016 г. 17:54

4K

4.5

У мене, чесно кажучи, трохи відбирає мову від заяв у рецензіях типу "мораль як у Мольєра: кожен має знати своє місце". Я не знаю, як ви читали, чуваки, але мораль геть не в тому, вона очевидна з фіналу і, фактично, проговорена у репліці Гервасія:

"Заспокойся, Мартине!.. А тепер я знов просю тебе: давай поженим наших дітей, вони любляться, а ми на весіллі забудемо усе лихо! Та накажемо їм, щоб унуків наших добре вчили, то й будуть діти їх дворяне!"

Тобто, простіше кажучи, трагедія Мартина в тому, що він, усе життя бачачи, що на людське ставлення можуть розраховувати лише пани, сам хоче здобути для себе й своїх дітей "людського права". Але, достеменно не розуміючи, що справжнє дворянство - це аристократизм духу, освіта, Мартин намагається сліпо копіювати дворянські звички. Причому найгірші…

Развернуть
Aidoru

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

1 мая 2016 г. 16:00

2K

Приступати до рецензування даної книги особисто мені аж надто важко: вражень особливих майже нема, як цікавих чи гостросюжетних моментів, надто прісні персонажі тощо. Проте не поділитися своїми враженнями ще важче, тому із двох лих я обрав менше.

Що ж, не стану лукавити, це не перше моє знайомству з “корифеєм”, друге, але ж таке, як то кажуть, ні риба, ні м'ясо. І знов трагікомедія. Де комедійного знайти важкувато,хіба декілька фраз, які лише можна притягти за вуха. Трагічного... Гм. Теж не легко. Так от, я вже перейшов до заперечення жанру класичного твору...

Ідея зрозуміла повинна бути будь-кому, я вважаю, проте краще ще раз її повторити. Тобілевич мав на меті показати, що не слід пнутися у різні титули і величатися родоводом, а лише працею стати, можливо, вище, сильніше, достойніше…

Развернуть

23 октября 2015 г. 21:05

2K

2.5

Как уже было ранее сказано, это произведение входило в список литературы за 10 класс... Наверное, если бы не мой преподаватель, эта книга прошла бы мимо меня.

Главный герой на протяжении всей истории не вызывает никаких чувств кроме жалости и презрения. Ради титула пана он готов пойти на все: рассорится со всеми родственниками и семьей, выдать дочь замуж за не любимого человека ( когда она любит сына их хорошего друга ), во всю пытаться привить своей жене и дочери панские манеры и даже сына впихнул в земский суд. А когда все его мечты рухнули и ему отказали в панстве, бедный мужик чуть не умер...

Произведение очень жизненное, но все же у Мольера лучше и легче получилось донести смысл, что каждый должен понимать где его место, и что худая корова, еще не газель...

15 октября 2015 г. 13:37

1K

5

Цікава історія, наповнена українським гумором та сатирою. Селянин Мартин Боруля всіма силами вибивається в панство. Після того, як знайшов папери що доказують його дворянське походження, він не хоче більше спіклуватись з "нерівними", тягнеться до багачів і ламає долю своїх дітей. Але, як-то кажуть. вище голови не стрибнеш і дуже скоро Боруля опускається з неба на землю. Тепер знову треба налагоджувати відносини з колись рідними й дорогими людьми. Проте, як будь яка українська історія, і ця ситуація закінчується позитивно ))) Мораль - треба знати своє місце в цьому світі, забути про гординю і співіснувати з навколишнім середовищем!

6 июня 2015 г. 18:24

744

3.5

Открыв список литературы для летнего прочтения для 10 класса, я увидела эту пьесу. За пару секунд нашла ее в своей электронной книжке и принялась ее читать. Благо она небольшая. Всего 78 страничек. Итак. Начну по порядку. Не скажу, что мне не понравилось, но и в ряды понравившихся я ее занести не могу. Что-то среднее. История достаточно заезженная. Все время меня не покидало ощущение, что читаю Мольера. Возможно сам автор позаимствовал саму идею у драматурга и немного переделал, адоптировал для простого украинского человека. Вышло достаточно нормально. Очень раздражал суржик. Я понимаю, что вся документация в то время была на русском и обычный люд говорил черт знает как, но это действительно режет глаза. А Мартина жалко. Он хотел стать дворянином, быть уважаемым в обществе, только ничего…

Развернуть

23 января 2014 г. 23:31

1K

2

Пьеса ни о чем. Вернее, она, конечно, о том, что рожденный ползать летать не должен, и так далее, и даже комедия, только ни разу не смешно, жуткий суржик, и вообще не интересно.

Напишите рецензию!

Текст вашей рецензии...

Похожие книги

Вы можете посоветовать похожие книги по сюжету, жанру, стилю или настроению. Предложенные вами книги другие пользователи увидят здесь, в блоке «Похожие книги». Посоветовать книгу

Популярные книги

Всего 732

Новинки книг

Всего 241