Кривоклят

Якщо узагальнювати то мені сподобалося. Цікавий сюжет з багатьма місцями подумати. Моментами було важко читати, бо весь текст написано одним абзацом і потоком думок.

Твір - художня обробка реальної історії Ганса Больмана, злочинця-вандала, який зруйнував понад 50 полотен кислотою.

Оскільки автор з сімї художників і сам малює, то помітно, що він розуміється у темі і герой говорить словами та думками автора.

Основний посил - все матеріальне - вразлве. І мистецтво, і люди. Хоча автор явно робить акцекнт на тому, що цінність твору перевищує цінність людського життя. І розділяє все на шедеври і прохідні речі, навіть людей.

Вся розповідь ведеться від головного героя, Кривоклята, який бачить своєю метою показати цінність шедеврів усім людям у свій спосіб - поливаючи картини кислотою. Все ж варто…

«…шедевры проникают в нас вне зависимости от слов – под словами, над словами, – а то, что они оставляют после себя, берется из иного измерения, будто какая-то шестимерная глыба оторвалась от шестимерной вселенной, а мы пытаемся описать её в рамках нашего трёхмерного опыта, не чувствуя, что мы её, глыбы то есть, при этом тешем топором, доводя до привычной нам трёхмерности, и что из трёх отрубленных измерений хлещут потоки крови. В этом-то и состоит вся драма…»

Главная миссия пана Кривоклята – уничтожение шедевров живописи. Вооружившись бутылочкой с серной кислотой, спрятанной в кармане плаща, он пробирается в лучшие европейские музеи. У него есть система. Есть цель. Если надо, он создаст собственный вебинар, разработает методичку и даже выступит с курсом лекций и практических занятий в…