Голова змія (сборник)

Сам Орбітовський говорить про це так: "Знаю, що образ жінок у всіх моїх книжках є страшенно зубожілим..." Принаймні, він це визнає. Востаннє таке відчуття махрового дикунства по відношенню до жінок я отримала при перегляді фільму "Харлей Девідсон і ковбой Мальборо", але ж то була клюква-вестерн початку дев'яностих, тоді як оповідання для цієї збірки написані вже у нашому столітті.

Жінки у світі Орбітовського — це продажні коханки, зраджені коханки, або ж ті, що коханками так і не стали. Ну, і ще матері. Можна було б подумати, що це не щось притаманне авторові, це лише частина образів пацаватих героїв, створена навмисне, щоб передати їхній світогляд. Але ж ні, таке ставлення спливає навіть у описанні міських пейзажів: "трамвай оминав вулицю, як чоловік бридку дружину". Можна було б…