Чому не варто боятися фемінізму

Я отримала задоволення від самого процесу тримання книжки - вона має хороший щільний папір приємного відтінку, стильне оформлення. (Хоча як не згадати про іронічну ілюстрацію двох Єв на дереві пізнання - тоді як фемінізм виступає за рівність чоловіків і жінок ;) ).

Також мене надихнули кілька історій феміністок першої хвилі - Олімпії де Гуж, Мері Волстонкрафт.

Але далі по змісту - просто більше і більше згадок статей, книжок і цитат феміністок різних спрямувань. Третина книжки - список рекомендованої літератури, фільмів та відео, а також згадки авторки про те, на яких конференціях вона які думки чула. По-перше, я зрозуміла, що фемінізмів багато, і якби захотіла заглибитися - без проблем знайшла би ширший список літератури в Інтернеті чи в бібліотечних каталогах. Простий перелік цитати…

Хтось не хоче втрачати своїх привілеїв. Хтось боїться жити, не відповідаючи стандартам. А когось ятрить питання: «Та куди ці фемки пхнуться, шо їм ше треба?» Кому що болить. ⠀ Я, напевно, теж колись боялась, інакше чому б грала на випередження? Феміністка, але не підтримую вульгарних Femen. Феміністка, проте навіщо було палити бюстгальтери. Ось ця біда – «феміністка, але…» – якийсь час переслідувала мене, і вибивати з себе питання «Чи хороша я феміністка?» можна лише знаннями. У певному сенсі фемінізм в Україні все ще переживає Темні віки. Ніби всі чули про нього, але, не розібравшись, вже каменують, вже хочуть палити за відьомство. Кожен страх походить від незнання. Не знаєш, що ховається у сутінках? Боїшся темряви. Не знаєш про фемінізм? Починаєш боятись. ⠀ І всім, хто боїться, слід…