Любий Ґабріелю

Цей проникливий лист люблячого батька до своєї особливої дитини зворушує до сліз. У цих рядках і біль, і розгубленість, і здивування, і безмежна безмежна любов. Тендітне мереживо слів відбивається в уяві читача так тонко, що іноді навіть почуваєш себе зайвим. Все-таки лист - це щось дуже особисте, щось лише між двома.

Це спроба пояснити синові всю ту гаму почуттів, яка проходить через батьків особливих дітей, це спроба пояснити, що важко вчитися доводиться не лише таким діткам, а й їх батькам. Це пошук підходу до дитини, якій так непросто пристосуватися до цього світу.

Проникливо, тонко, відверто. Це змушує читати, проживати цю книгу на одному диханні.

Что нам известно о человеческих чувствах и возможностях?

Мы довольно часто размышляем над поведением других людей, одобряем или осуждаем, примеряем на себя чужие ситуации и думаем, как бы поступили на месте того или иного человека. Но правда в том, что мы не можем полностью осознать чувства других людей. И делаем не всегда правильные выводы. Сколько раз вы слышали фразу «вы ее/его разбаловали»? В свой адрес, в адрес ваших родителей, родственников, случайных прохожих. Детство — хоть и безмятежный, но непростой период в жизни. А воспитание детей — занятие сложное.

Автобиографическая книга «Милый Габриэль» — это письмо отца к своему сыну. Оно очень правдиво и тонко показывает, насколько сильными, но уязвимыми могут быть человеческие чувства. Габриэль не совсем обычный ребенок, он аутист.…