Философия одиночества

Досить таки непогане дослідження на тему самотності. Воно має чимало сильних недоліків і неповноти, але хороші його сторони настільки відчутні, що варто прочитати заради них.

Основний мінус книги — автор практично не описує по-справжньому негативної сторони самотності. Він спочатку говорить про різні типи самотності, про «хорошу» і «погану» самотність, потім починає описувати різні дослідження і, як здається, у всій цій першій частині книги він говорить про підвиди «хорошої» самотності. Однак, як з’ясовується далі, це все він писав про «погану» самотність, а про «хорошу» є окремий розділ наприкінці книги, досить непоганий, до речі. Таким чином, це виявилася книга лише про хорошу і нейтральну самотність, де зовсім не розглядається гранична екзистенційна самотність і критичні переживання,…

Не понравилась книжка абсолютно. Связано это, отчасти, с высокими ожиданиями: конечно, тема одиночества очень интересна и мега-актуальна. Но конкретно здесь я обнаружила какие-то невнятные рассуждения о необходимости поиска Любви, невероятную кучу гендерных стереотипов (серьёзно, очень много, можно сказать, на них и построена вся книга) Ничего меня в ней не зацепило: хотелось про экзистенциальное одиночество, получилось про необходимость "ожидания любви", про Ленина и Шварценеггера. В конце написано несколько страниц про пути, которым можно следовать ("Святой, гений, герой") но они, по мнению автора, не доступны для женщин, помешанных на рождении детей и на своих мужьях Впустую потраченное время. Хорошо хоть объем не большой