Мені однаково

Центральна поезія циклу «В казематі», який є своєрідним прологом до «невольничої» лірики Шевченка.
Основний мотив поєднання громадянського й особистого в житті людини.
Герой пригадує своє невільницьке минуле на чужині («В неволі виріс між чужими»), усвідомлює свій невільницький стан, майбутнє без надії на волю («В неволі, плачучи, умру»).
Поетові здається, що він так мало зробив, що й «малого сліду» не залишить по собі.
Крізь ґрати поет бачить Україну – «не свою» землю.
Основна ідея виражена у рядках:
Та не однаково мені,
Як Україну злії, люде
Присплять, лукаві, і в огні
її окраденую, збудять…

«Мені однаково…» – твір-маніфест…