Одного разу на Різдво

"Говорят, если хочется чуда, то стоит только взять книгу и начать ее читать" , а я бы к этому добавила – именно детскую книгу.

Они наполнены таким количеством доброты и позитива, что ни один взрослый роман не сравнится с ними.

Очень понравилось качество печати книги и безумно красивые рисунки. За это хочу поблагодарить Издательство Старый Лев и художника Юлию Пилипчатину. Такую книгу хочется купить просто увидев первый раз, даже не зная интересная она, или нет.

Книга о рождественском чуде, которое сделала семья ежиков для семьи сусликов. Она учит детей доброте, самоотдаче и помощи. Писательница показывает Рождество не просто как праздник, а как хорошую возможность сделать мир добрее и помочь тем, которым помощь очень нужна.

Книга наполнена всем тем, чему хочется научить наших…

Коли стаєш дорослою дівчинкою, а тоді і жіночкою, все частіше починає турбувати питання, що не так з людьми, які навколо. І йдеться як про звичайну грубість у побуті, так і про ситуацію в країні та й світі загалом. У такі моменти мені починає здаватися, що багатьом людям у дитинстві читали геть не те, або просто не читали. Бо коли тебе вчать порядності, честі, щирості, щедрості, відповідальності, вірності кожною прочитаною вечорами книжкою (і власним прикладом - бажано), то важко бути іншим, непорядним.

"Одного разу на Різдво" - чудова книжка з класичними істинами, яким слід вчитися. Зрозуміло, що вона про Різдво і про те, що свято має бути для всіх. Родина їжаків (небідна і звикла святкувати Різдво у родинному колі з дотриманням маси традицій) стикається з бідними ховрашками, чия мама…

вчора, нарешті, ця книга, та дві інші, потрапили додому. довго ж вони подорожували..) здавалося, що цілу вічність)) але не про це)

"Одного разу на Різдво" - це не просто дитяча книга. це справжнє диво. і я зовсім не перебільшую. вперше зустрічаю ТАКУ казку серед творів сучасних авторів.

так, багато хто пише про добрі вчинки і т.п. але ця книга по особливому торкається душі. чого тільки варті імена героїв: Щастик, Міла, Форко, Росинка. а Тосик - викликав у нас постійно посмішку)

прочитавши останню сторінку, відчуваєш настільки тепло та затишно стало на душі) чи після кожної книги так?! звісно, ні..

однозначно, вона стала нашою улюбленою) її хочеться і хочеться читати)

p.s. і якщо ви ще вагаєтесь, що подарувати малечі, або собі на Різдвяні свята - то оберіть її. не пожалкуєте)

Дуже тепла, красива і добра книжка, де їжачки живуть досить людським життям і сповідують справжні християнські цінності. Книжка різдвяна до кожної літери, таку, досить релігійного характеру, прозу я зазвичай не читаю дітям, але на Різдво, у святочні дні вона досить гармонійно вписується у наше родинне чтиво! Ілюстрації чарівні!

Є люди, який мають свій власний неподібний до інших стиль. І Надійка одна з них. Її нова дитяча книжка з перших речень окутує теплом і затишком родини маленьких їжачків. Кожна маленька деталь, будь то ім*я іжачків, чи страви з їх святкової вечері, або теплий шалик матусі, та найголовніше добри вчинок дітей-все це створює справжню різдвяну казку.