Триста поезій

Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,– оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься – Україна. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори.

———————-

У ці важкі часи поезія рятує. Жаль тільки, що красу зараз нищать бомбардировками. Зрадливо, підло і підступно. Усе як є…

Я є особа, травмована шкільним курсом літератури й значною кількістю бібліотечних масових заходів, написаних нашими неповоріткими, закоснілими методистами. Замість любові й розуміння в моїй душі вкорінено ненависть та скуку. От тепер знову "вчусь читати". Автори і герої, вільні від недолугого розбору на цитати та риси характеру, один за одним опиняються серед любимих. "Моя" Ліна Василівна (як-от і "мій" Коцюбинський" та Квітка Основ'яненко, а з ними ще й Гі де Мопасан в парі із Віктором Гюго й багато-багато інших) з'явилась, коли настала моя черга провести бібліотечний літературний вечір із заїждженою назвою. Щось на кшталт "Життя іде, і все без коректур..." В якийсь момент я обнагліла і почала "тирити" у методистів з робочого столу сценарій й переробляти його на щость таке, щоб люди не…

И как тут не поставить 5? Невероятные стихи, невероятная Лина. Проглотила на одном дыхании. Книга вся в стикерах, потому всё красиво. Не зря руки потянулись к этому сборнику!

Ліна Костенко "Триста поезій".
⠀
"Триста поезій" Ліни Василівни - це не просто добірка римованих слів. Це мудрість. Це натхнення. Це душа сильної жінки. Це рядки, що окрилюють. Це слова, що, потрапивши одного разу у серце, залишаються там на все життя.
⠀
Я ніколи не втомлюся читати і перечитувати ці дивовижні вірші!
⠀
Я завжди радитиму їх до прочитання. Адже поезія Ліни Василівни не залишить байдужим нікого. Вона справжня, щира, непідробна.

Лина Костенко пишет очень сильные стихи! Они цепляют за живое, переворачивают мышление и не идут из головы долгое время.

Эта книга давно живёт на моем столе. Я периодически возвращаюсь к ней, читая любую страничку. И всегда каждая строка находит отзыв в моей душе!

«…І якби на те моя воля, написала б я скрізь курсивами: — Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими!»

Ліна Костенко - українська поетеса, письменниця-шістдесятниця, лауреат Шевченківської премії, активна учасниця дисидентського руху, творчість якої охоплює увесь діапазон людського буття. «Триста поезій» - це ідеальна збірка для ознайомлення з надбанням видатної поетеси, в ній зібрані вірші, написані у різні періоди творчості, це – найповніше видання в Україні за період її незалежності. Тут Ви знайдете багато поезій про любов до Батьківщини, інтимну лірику, вірші про історичні постаті та події. В своїх рядках Ліна Костенко піднімає одвічні морально-етичні теми людських цінностей, часу, патріотизму, пошуків ідеалу та боротьби з перешкодами долі. Вона закликає нас…

Між іншим (уривок)

І не знало міщанське кодло, коли я захлиналась лихом, що душа між люди виходила забинтована білим сміхом. І в житті, як на полі мінному, я просила в цьому сторіччі хоч би той магазинний мінімум: — Люди, будьте взаємно ввічливі! — і якби на те моя воля, написала б я скрізь курсивами: — Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими!

Як пощастило дівчині в сімнадцять, в сімнадцять гарних, неповторних літ! Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. Вона ридає, але все як слід. Вона росте ще, завтра буде вищенька. Але печаль приходить завчасу. Це ще не сльози - це квітуча вишенька, що на світанку струшує росу. Вона в житті зіткнулась з неприємністю: хлопчина їй не відповів взаємністю. І то чому: бо любить іншу дівчину, а вірність має душу неподільчиву. Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. Як пощастило дівчинці в сімнадцять!

Чарівна книга з неперевершеними віршами. Відчувається, що кожну поезію Ліна Костенко пропускала через серце, бо кожна з них западає в душу. Мені хотілося вивчити всі їх напам'ять і розповідати голосно всьому світові.

Я впевнена, що ця книга буде мене підтримувати в житті. Її можна розгортати на будь-якій…

Поезія, що прагне літати у небі - ось що для мене творчість цієї видатної української поетеси. Ніжна любовна лірика, тендітна природа, патріотизм, с болем вирваний із серця, аби вистраждані почуття могли впізнати інші...Улюблений образ - сильна людина, яка усвідомлює власну унікальність та із честю готова боротися за "очі неба голубі, що бачитимуть цю Землю у цвітінні" - саме такими Ліна Костенко бачить звичайних пересічних українців, що гідні своїх пращурів.