Вибрані твори (сборник)

ISBN: 978-966-424-201-8

Год издания: 2009

Язык: Украинский

Формат 70×100/16
Печать офсетная. Бумага офсетная. 544 с.

Текст узгоджено за виданням: Франко І. Твори в 2-х томах. — К.: Дніпро, 1981.

Вперше надруковано в журналі «Зоря» у 1883 році у № 7-15. Після журнального друку у тому ж 1883 році повість вийшла окремою книгою у Львові у «Друкарні Товариства ім. Шевченка»: твір було опубліковано без суттєвих змін і відхилень від першодруку, проте
 в текст повісті внесено деякі мовноправописні поправки.

1902 року у Львові у цій же «Друкарні Товариства ім. Шевченка» накладом «Українсько-руської видавничої спілки» вийшло друге видання повісті з деякими мовноправописними поправками автора. Всі наступні видання твору були передруками саме видання 1902 року.

- Франко, Іван (1883). Захар Беркут. Львів: Друкарня Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Бернадського. 184 стор. (1-ше вид., накладом редакції «Зоря»).

- Франко, Іван (1902). Захар Беркут. Львів: Друкарня Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Бернадського. 224 стор. (2-ге вид., накладом «Українсько-руської видавничої спілки»).

Джерело: Захар Беркут

Події відбуваються 1241 року. Боярин Тугар Вовк прибуває з донькою Мирославою в Тухольщину в Карпатах, де князь Данило подарував йому землі. Максим, син місцевого старійшини Захара Беркута, та боярська дочка закохалися, — та Тугар Вовк категорично проти їхніх стосунків.

Боярин, намагаючись узурпувати владу, вступає в конфлікт з громадою тухольців, які звикли жити незалежно. Протистояння досягає апогею, коли Тугар Вовк під час ради вбиває Митька Вояку, який мав свідчити проти нього, — і громада проганяє вбивцю. Залишивши загін воїнів охороняти свій дім, боярин з Мирославою їде до монголів, на бік яких перейшов ще під час битви на Калці.

Згодом Тугар Вовк супроводжує десятитисячне монгольське військо під командуванням Бурунди-бегадира, яке вирушило на тухольський перевал. У зіткненні з передовими монгольськими загонами Максим Беркут попадає в полон. А невдовзі за порадою Захара Беркута перекрито потік, — і долина села, в якій перебувають монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб убити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима.

Тугар Вовк, Бурунда та десятитисячне військо монголів мертве, а Максиму вдається врятуватися. Відчуваючи, що помирає, Захар Беркут виголошує пророчі слова: громадську єдність, завдяки якій було здобуто перемогу, буде втрачено, — лихі часи настануть для народу, але з часом вона відродиться, і настануть щасливі часи її відновлення. У кінці твору автор риторично запитує, чи не настала та щаслива доба, про яку, помираючи, говорив старий Захар Беркут.

Джерело: Захар Беркут

Захар Беркут (1971)
— український радянський художній фільм 1971 року режисера Леоніда Осики.
Захар Беркут (2019)
— українсько-американський художній фільм 2019 року режисерів Ахтема Сеітаблаєва та Джона Вінна.