Джури-характерники

Наші улюбленці з першої частини трилогії про джур подорослішали -- тепер вони справжні парубки! Грицик став справжнім козаком не гірше Швайки, а Санько навчився містичним премудростям, які навіть дід Кудьма не знав. Але ворог не дає розслабитися -- тож і нашим хлопцям завжди треба бути напоготові.

Географія твору розширюється -- тепер вона охоплює уже всю територію сучасної України, включно з Кримом, зазирає до Туреччини, розповідає про міжнародні перемовини й інтриги. І все було б чудово, якби на Січ не прибилася зграйка малечі, яким аж ніяк не можна всидіти на місці. Вони постійно борюкаються, збиткуються з козаків, а насамкінець, ніби всього попереднього було мало, ще й вигадують усілякі підступи і каверзи...

Як і попередня книга, ця книга буде чудовою історією як для школяра, так і для…

Дуже рідко, на жаль, буває так, щоб друга книга серії не поступалася першій. На щастя, цей стереотип не спрацював для 2 книги тетралогії Володимира Рутківського, за яку автор у 2012 році отримав Шевченківську премію. Книга дійсно дуже цікава. На правду, вона видалася мені навіть кращою за першу частину: там ще тільки "розхитувалися", була своєрідна спроба пояснити юним читачам, чому козаки опинилися "за порогами". Друга книга - це справді розповідь для допитливих, тих, хто не може спокійно спати, міркуючи про те, що ж відбулося далі з героями. Власне, для таких, як я) Ця книга цікавіша, бо герої змінилися, виросли фізично й морально. Бо це як зустріч із давніми гарними друзями, які ладні на відчайдушні героїчні вчинки, які завжди підставлять дружнє плече й допоможуть. Це хоробрі воїни,…

Второй роман цикла не менее, а местами даже более увлекательный, чем первый. Главные герои подросли, окрепли, набрались опыта и умений. И теперь им море по колено, и любые трудности — преодолимы.

Это прекрасный образец подростковой литературы. Но наряду с приключениями есть сильные, пронзительные моменты, где воспевается верность дружбе, преданность долгу, отвага. То есть, книга несёт в себе этический посыл. Также приятно, что автор поднимает тему дружбы народов. Казалось бы — православные русичи и мусульмане-татары, столкновение непохожих культур и образа жизни. Однако на примерах бытовых эпизодов раскрывается идея, что в своём большинстве люди хотят мирной жизни, добрососедских отношений, а не вражды и войны.

Очень понравилось, как автор выстраивает сюжетную линию, постепенно накаляя…

А чи й справді існували поміж козаками характерники чи це лише фантазія автора? Друга частина пригод юних козачат та їх мудрих наставників видалася теж надзвичайно цікавою. Минуло вже п'ять років і Грицик та Санько стали парубками, а ще вправними наїздниками та воїнами. А Швайка навчає їх вивідницьким хитрощам та правил маскування. Вже й у татар встигли побувати. Дніпрові плавні стали домівкою для козаків, а на самому Дніпрі відбудеться одна з вирішальних битв, де візьмуть участь усі сили козачі. З'являються й нові герої - це насампред нове покоління джур на чолі з Телесиком, які ще мало що вміють та своєю жагою та впевненістю додають війську сили. Нарешті доповнюються жіночі образи - на додачу до Санькової мами, яку лише мимоволі згадували з'являється молодичка Ждана. Завзята дівчина,…

У час коли Русь ставала Україною, а княжа дружина вже відійшла в історію. На горизонті замайоріла козацька доба. Січ почнеться з простих відчайдухів-сміливців та таємничих характерників. Рідна магія, що залишилась лиш в байках, колись була живою та пронизувала буденний світ. Та як сказав старий ворожбит

"У просторі... ніщо не щезає. Хіба що в ньому все перемішалося - і живе, і мертве, і минуле, і майбутнє. І щоб відібрати саме те, що тобі потрібно, треба дуже уважно вслухатися в світ..."

І Ви спробуйте побачити у цій історії щось більше, відчуйте себе характерником. Або справжньою козачкою, як Ждана. Обирати шлях легше, коли знаєш де він починався. А питання війни та дружби з сусідами, нажаль і досі актуальні. Змінюється світ та чи змінюємося ми?

В времени когда Русь становилась…

Основные впечатления от этой трилогии я уже изложила в своей рецензии на первую часть "Джури козака Швайки" , но хотелось бы остановиться на некоторых моментах: а) замечательно показано взросление одних персонажей и старение других. Между действием первой и второй книг прошло несколько лет, и это не могло не отразиться на героях. Написано все реалистично, подмечено тонко - пять баллов. б) нет никих намеков на слепой национализм по типу "украинцы - хорошие, все другие - плохие". Очень жаль, что некоторая литература о делах давно минувших дней грешит этими перегибами. А здесь все так, как в жизни - нет плохих или хороших народов, есть только плохие и хорошие люди, причем в равных пропорциях и здесь, и там. Лично для меня этот аспект очень важен. в) иллюстрации меня покорили! Они…