Valse Mélancolique
Ольга Кобилянська
Первісний варіант твору писаний німецькою мовою, датований 1894.
Торкнувшись морально-етичних проблем життя інтелігенції у таких новелах, як «Аристократка» (1896), «Impromptu phantasie», Кобилянська продовжує розробляти їх у наступних творах і створює три цілісних образи жінок-інтелігенток в оповіданні «Valse melancolique» (1898).
Лучшая рецензия на книгу
26 апреля 2021 г. 10:25
367
4.5
Вальс Меланхолийный хотя и очень короткий, но прекрасный роман, в котором рассказывается не только о сложной доле трёх девушек, которые являются главными персонажами, но также Ольга Кобылянская через лирических персонажей проповедует идеи независимости женщин и идеи феминизма, которые в те времена начинали набирать популярность. Это сильная духовная робота, которую на сегодняшний день достаточно сложно понять, живя в наших реалиях, но во времена, когда она писала об этом - в украинском обществе это был на самом деле золотой самородок, своего рода революционный. Автор передаёт не только боль и переживание через одного из персонажей, но и даёт надежду на то, что мир измениться к лучшему.
У новелі змальовується життя трьох талановитих дівчат ─ Марти (вчителька), Ганни (художниця), Софії (піаністка). Кожна з них прагне знайти своє щастя, найповніше виявити багаті духовні сили. Починається твір сповіддю Марти, від імені якої й ведеться оповідь. Через передані емоції вона вводить читача у світ музики, з яким асоціюється постать подруги Софії. Далі йде власне історія знайомства дівчат. Спочатку разом мешкало дві подруги Марта та Ганна. Вони мали схожі погляди на життя і доповнювали одна одну. Після підвищення орендодавцем плати за квартиру дівчата змушені шукати третю співмешканку. Знайомство з Софією відбувається через повідомлення служниці, яка вказує на непривабливі деталі її гардеробу: подерті рукавички, ґудзик від пальта тримається на одній нитці. Згодом, познайомившись ближче, дівчата дізнаються, що Софія професійно займається музикою. Перше враження змінюється після виконання дівчиною етюду Шопена. Перед ними розкривається талановита, вразлива до музики особистість. Між дівчатами встановлюється міцний духовний зв'язок. Долі дівчат складаються по-різному. Марта вийшла заміж і стала зразковою дружиною та дбайливою матір'ю. Ганна виїздить до Риму, де заводить вільні стосунки. Однак цей зв'язок, не скріплюючись справжніми почуттями, швидко розривається. Батька своєї дитини вона покидає. Сина бере повністю під свою опіку. Найтрагічніше склалася доля Софії. Її небуденний талант не зміг зреалізуватися ─ не було кому покрити великі видатки, потрібні для здобуття освіти у Відні. Смерть матері та відмова дядька допомогти завдали їй страшенної муки. Звук розірваної струни фортепіано був останньою краплею для змученого серця. Воно не витримало ─ настала раптова смерть.
Меланхолійний вальс / Меланхолический вальс (1990) СССР
Форма: новелла
Дата написания: 1894
Первая публикация: 1898
Язык: Украинский
Кураторы
lisovskatata
Рецензии
Всего 1026 апреля 2021 г. 10:25
367
4.5
Вальс Меланхолийный хотя и очень короткий, но прекрасный роман, в котором рассказывается не только о сложной доле трёх девушек, которые являются главными персонажами, но также Ольга Кобылянская через лирических персонажей проповедует идеи независимости женщин и идеи феминизма, которые в те времена начинали набирать популярность. Это сильная духовная робота, которую на сегодняшний день достаточно сложно понять, живя в наших реалиях, но во времена, когда она писала об этом - в украинском обществе это был на самом деле золотой самородок, своего рода революционный. Автор передаёт не только боль и переживание через одного из персонажей, но и даёт надежду на то, что мир измениться к лучшему.
6 апреля 2021 г. 00:10
734
5 Фемінізм 1897 року в українській класиці.
У цього оповідання є своя особлива атмосфера. Діалогі живі, а опис подій настільки гарний, що відчуття ніби ти там спостерігаєш за тим, як малює Ганнуся, або, як Софія грає свій чудовий "Меланхолійний вальс".Кінцівка не типова її тяжко передбачити, але це і є особливістю оповідання, ці почуття після читання не забуваємі. Я по-справжньому прониклась цим твором, я просто не зможу знайти у ньому мінуси.
