Щоденник страченої

Марія Матіос

Лучшая рецензия на книгу

Nina_M написала рецензию

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

Пожаловаться

11 января 2018 г. 21:16

3

Марія Матіос тут зовсім не така, як у "Солодкій Дарусі" чи "Москалиці". Це - поток свідомості про кохання, яке дарує крила й від якого перехоплює дихання. Велике кохання, яке не відпускає. Від якого робиш купу дурниць і вперто цього не визнаєш. Таке буває. Тоді хочеться написати про це, залишити це щемке почуття на папері. І авторка чудово про це пише. Справді, таке буває. Але ці записи здаються настільки інтимними, особистими, що їх, як на мене, не слід комусь показувати. А читання їх здається мені узагалі чимось протизаконним. Бо ж читати чужі листи та щоденники не можна. Однозначно варто читати, коли "любовь нечаянно нагрянет". А коли відболів - оцінка нейтральна. Як у мене.

Рецензии

Всего 13

Nina_M написала рецензию

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

Пожаловаться

11 января 2018 г. 21:16

3

Vikulaska написала рецензию

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

Пожаловаться

4 февраля 2016 г. 21:47

575

5 Тонка, душевна книга

Дуже жіноча, мабуть, одна з найдушевніших, найдраматичніших книг, які я прочитала. Велике кохання, яке зображене автором, є. Воно випадає не кожному, але я бачила його на власні очі. Бачила, як воно мучить, вимотує всю душу такій рідній мені людині, але ж як світилися щастям ті очі, коли все в них було добре... Я не знаю, таке кохання - це дар чи випробовування. Гадаю, саме така любов призводила до найбільших трагедій у всі часи, але ж і до найбільшого щастя у житті. Пані Марія пише дуже талановито. Ця книга - сповідь зболеної душі, самотньої жінки, закоханої до нестями. Нечасто зустрінеш психологізм такого високого ґатунку, життєву філософію та тонку детективну лінію. Після "Солодкої Дарусі" авторка не розчарувала, а розкрила для мене ще одну грань свого діамантового таланту.