Назар Стодоля

Действие пьесы происходит в казацкой слободе возле Чигирина в ночь на Рождество Христово (в XVII столетии Чигирин считался гетманской столицей). В это время принято колядовать, но сотник Хома Кичатый решил в святой вечер принимать сватов, при этом ничего не сказав дочери. А сватается к молодой девушке по классической традиции старый пан полковник. Сотник Хома считает, что дочь является собственностью отца и ему решать, как поступить и за кого отдавать замуж.

Се ж моя дитина, моє добро, слiдовательно, моя власть, моя i сила над нею. Я отець, я цар її.

У сотника имеется и присказка на такой случай: "Женись не на чорних бровах, не на карих очах, а на хуторах i млинах, так i будеш чоловiком, а не дурнем". Он уверен, что женщина — коза: погонишь, куда захочешь. Только у Гали уже есть…

Мушу сказати, що п'єса дійсно гідна не лише до прочитання, але й до того, щоб подивитись її на сцені. Дечимсь схожа на "Наталку Полтавку" І.Котляревського, але Шевченко додав перцю до сюжету, загострив конфлікт. Завдяки цьому драма читається на одному подиху. Мені було важко від неї відірватися, бо одне переходило в інше, не було нічого затянутого, співчуваєш головним героям, які проявляють своє кохання та непокору несправедливому батькові. Тут немає пісень, як у Котляревсьокого, але й без цього зрозуміло, хто лицемір, хто справжній козак та мудра людина. Є тут і символічне оповідання кобзаря про жінку, що пожирає своє дитя. Перекликається із Хомою Кичатим, який хоче стратити власне дитя, видавши заміж за нелюба. Відраза до полковника, за якого хоче видати заміж Кичатий посилюється для…

У мене дуже трепетне відношення до цієї п'єси, тому що коли я вчилася у школі у 10ому класі за організацією моєї вчительки з української мі робили Українські вечорниці, де ставили сценки з відомих українських творів. Так ось мені вони запам'ятались одним дійством - моєю роллю Галі у творі "Назар Стодоля".

Це одна з моїх найулюблініших п'єс української літератури. Молоді герої постають у ній сильними рішучими особстостями, тоді коли в інших героях зображені ті чи людські вади.

Тут нема чого казати, треба читати, тому я просто дозволю собі процитувати слова героїв про їх любов:

Назар Молись за кого хочеш, тільки не розлюби мене, моя галочко... Я вмру тоді. Галя Який ти чудний! Ти думаєш, що я тільки так тебе люблю. Ні, Назаре, я не люблю, я й сама не знаю, що роблю... Як би тобі…