Із сьомого дна

ISBN: 978-966-14-1036-6

Год издания: 2010

Язык: Украинский

Мова: українська
Обкладинка: Палітурка
Сторінок: 400
Формат: 135x205 мм
Ілюстрації: ч/б

Жанры:  Зарубежная литература, Исторические приключения, Мистика

Теги:  Сучасна українська література, Исторический роман, Казачество, Украинская литература, 21 век, Украина, Історичний роман, Козаччина, Період руїни, КоронаціяВсе теги

Історичний роман «Із сьомого дня» - минулорічний лауреат першої премії у номінації «Романи» літературного конкурсу «Коронація слова».
Творчий тандем львівських письменників Ярослави Бакалець та Ярослава Яріша створив фантастичне обрамлення для реальних історичних героїв - козаків, які оживають для боротьби із потойбіччям. Письменниця Галина Пагутяк, яка написала передмову до роману, вбачила в цій історії явну паралель із сучасністю: «Кожен твір на історичну тематику має коріння в сучасності. Для мене це коріння прозирає в тому, як легко людина жертвує принципами заради грошей і влади, забуваючи, що основні моральні імперативи містяться в Божих заповідях».

Літературні знавці були вражені висвітленням добра і зла в романі «Із сьомого дна». Так на письменницю і журналістку Галину Вдовиченко містика тексту справила неабияке враження: «У цього історичного роману є своя особливість, вона - у присутності містичних персонажів, посланців пекла, які активно втручаються у події. Лихо, Біда та Недоля за три з половиною сотні років нікуди не поділися, вони і далі вербують собі слухняних рабів серед нас, випробовують людей владою, спокушають грошима, примушують заздрити, зраджувати…». Ярослава Бакалець, Ярослав Яріш. Із сьомого дна. Харків: КСД, 2010.

Головна літературна тенденція року – це безумовний успіх історичних романів. Торування цього трендового шляху починає історія про останні дні життя Богдана Хмельницького – «Із сьомого дна» від переможців конкурсу «Коронація слова 2010» Ярослави Бакалець та Ярослава Яріша.

Цьогорічний коронаційний лауреат першої премії у номінації «Романи», історичний роман «Із сьомого дна», що вийшов друком у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля», зачарував журі своєю завзятою містичною боротьбою за Козацьку Україну. Гармонійно доповнюючи один одного родинно – творчий тандем львівських письменників Ярослави Бакалець і Ярослава Яріша, створив фантастичне обрамлення для реальних історичних героїв - козаків, які оживають для боротьби із потойбіччям.

Письменниця Галина Пагутяк, яка написала передмову до роману, вбачила в цій історії явну паралель із сучасністю: «Кожен твір на історичну тематику має коріння в сучасності. Для мене це коріння прозирає в тому, як легко людина жертвує принципами заради грошей і влади, забуваючи, що основні моральні імперативи містяться в Божих заповідях».

Літературні знавці були вражені висвітленням добра і зла в романі «Із сьомого дна». Так на письменницю і журналістку Галину Вдовиченко містика тексту справила неабияке враження: «У цього історичного роману є своя особливість, вона - у присутності містичних персонажів, посланців пекла, які активно втручаються у події. Лихо, Біда та Недоля за три з половиною сотні років нікуди не поділися, вони і далі вербують собі слухняних рабів серед нас, випробовують людей владою, спокушають грошима, примушують заздрити, зраджувати…».

-------------------------
Якісна, питомо українська історична фантастика — надзвичайна рідкість сьогодні у літературі. На вагу золота, як кажуть.

І надзвичайно тішишся, коли до рук потрапляє подібна книга. Йдеться зараз про роман «Із сьомого дна» родинного творчого тандему львів`ян Ярослави Бакалець та Ярослава Яроша, який здобув у 2010 році гран–прі літературного конкурсу «Коронація слова».

Під час написання роману тітка і племінник ставили перед собою різну мету: Ярослава Бакалець була відповідальна за історичну частину роману (основні події за сюжетом розгортаються у період Руїни, наприкінці гетьманування Богдана Хмельницького), а Ярко Яріш наситив текст фантастично красивою містикою та еротичними вкрапленнями.

Троє чортів — Лихо, Біда та Недоля, одного дня були спроваджені Люцифером на землю, аби пересварити людей і «назбирати козацьких голів». Посланці темних сил заручаються підтримкою мірошника, який постійно знаходить для них «вбранка», вселяються у тіла (зазвичай — самогубців), і, йдуть у світ як звичайні люди. Але чорти не обмежуються малим: не просто вбивають, а намовляють на гріх, сіючи у душах старшини козацької сумніви, захланність, заздрощі, ненависть та бажання «піти по головах» заради слави.

Спершу сюжетна лінія розгортається в околицях Києва, згодом — у Чигирині та у Запорізькій Січі. Якраз після смерті Богдана Хмельницького чортам найлегше пересварити людей: йде змагання за гетьманську булаву. Недоля у цей період намагається звести на гріх багато козацьких душ, які роками вірою і правдою служили Хмельницькому. Серед тих, кому чортові вдалося закинути чорне зерно у душу, аби згодом проростало злом, лихими вчинками та заздрістю: сотник Іван Пушкар («був гордим та честолюбним чоловіком»), Іван Брюховецький. А от залишилися незламними у правді, власній честі й вірі християнській — полковник Іван Богун та гетьман Іван Виговський («впертий у своїх переконаннях, хитромудрий, … зі злого завжди вмів витягти добро»).

Майстерно поданий історичний фактаж роману — чіткий, скомпресований та зав`язаний на усі вузлики, злегка розтертий містикою з художніми аналогіями, узагальненнями та, зрештою, елементами вигадки. Це дає змогу нам з вами побачити історичних постатей, які відіграли не останню роль у долі української держави, абсолютно іншими. Простими та звичайними людьми. Ось вони: візьми й привітайся за руку! На декого з них, зокрема, гетьмана Івана Виговського та сотника Івана Брюховецького, відкривається абсолютно новий погляд.

Мимоволі виникає питання: чому автори обрали для сюжету роману саме період Руїни, аби показати протистояння гріха та віри, честі та облуди, зради та вірності? Й відповідь виникає не одразу, але вона є навіть на сторінках твору: тому що саме козаки завжди трималися віри християнської, боронили та вмирали за неї. Завжди були вільними духом, чесними та завзятими у боротьбі за правду, тому дияволу найбільш вигідно піддати їх випробуванням, посіяти і зібрати гріх як найпершу розмінну монету, якою платять у пеклі.

Багато недоброго заподіяли Лихо, Біда, та Недоля людям: багатьох очорнили, зробили черствими, жадібними, багатьох звели зі світу. Але зло, як і можна було передбачити, ніколи не могло встояти перед силою справжнього духу і за те, було знищене і покаране. Роман закінчується стрімко, неочікувано (хай у цьому залишиться елемент інтриги!), але по–доброму. От тільки Недоля нікуди не зник, він і нині ходить десь поміж нас і намовляє людей на гріх, пам`ятайте про це, коли кортітиме зробити якусь капость. А ще роман наводить на тривожні думки, про те, що проблеми, які підняті у ньому є актуальними й нині. Історія людства рухається по спіралі. Тому, у подібні непрості періоди, важливо об`єднуватися: разом вірити, разом боротися за правду, допомагати у лиху годину та радіти перемогам.

Тетяна Землякова
Источник: «Друг Читача»

2010 - "Коронація слова" - І премія номінації "Романи"