Перейти темряву

Книга сподобалась. З найпершої хвилини було цікаво читати. Написано дуже просто і дається за один вечір. Сподобалось як розкрита тема жіночої легковажності та рабства. Також цікавою видалась тема кохання – яким різним воно буває. З дитинства проста увага дала життя такому міцному зв’язку. Якимось чином але і Льоля винна у тому яким виріс хлопчик, чи то було замилення очей бо як така янгільська дитина може нести якесь зло, чи то замало уваги вона йому надавала. Як жінки, молоді студентки, не бачать того що просто не можливо не побачити. Навколо нас лише омана. Ніколи не можна вірити людині з першої зустрічі тим паче такої неймовірної, як у казку звалився. Чомусь просто посеред книги я заплуталась. Хлопчика звали Міка і я завагалася хто є хто коли Міккі був партнером Дмитра який виявився…

Книга сподобалось! Це така собі українська міні-версія Фаулзового "колекціонер"-ра, дозволяю собі сказати так, бо ті емоції,які я отримала в процесі читання, такі ж, які були при вищезгаданій книзі. Ба навіть я б сказала боліло більше, адже в цьому романі - доля десятків тисяч українок! Сподобалось переплетіння сюжетних ліній, завдяки яким не можливо було упустити деталь історії, сподобалось, те, як гарно ( наскільки це слово може бути доречним) змальовано становлення людини-маніяка, зародження цієї манії, тим самим згадана тема виховання дитини. Як на мене, трішки передбачувано, але саме завдяки моментам, які розкривають тему сліпого ідеального кохання, ця книга відноситься до тих,які потрібно копати глибше і які "не перетравлються" за день-два. Книга - реалізм. Варто читати кожній,…

Дуже сподобалась! Тема жіночої довірливості розкрита якнайкраще. Героїні твору занадто необачні, але це реалізм. Я зустрічаю подібне на кожному кроці, хоча і без таких жахливих наслідків, але все могло б бути й інакше. Можливо воно й вірно, що краще синиця в руках, ніж журавель у небі, та краще довіряй, але перевіряй. Молодим жінкам, особливо студенткам, було б корисно прочитати і зробити висновки.

Щось Роздобудько подалася до книг у стилі своїх перших творінь: детектив. Наче й цікаво, але вже передбачувано. Та й місцями якось банально. Вжахнула єдина сцена: доля Аліси в закинутому селі в горах. І це ж життя, так насправді є, хоч ми - на превелике щастя - з таким не стикалися. Мабуть, варто задуматися, коли до рук раптово приходить щастя, адже так буває дуже рідко, над його здобуттям треба працювати.

Марта обычная девушка, ее жизнь серая и однообразная. Но однажды она находит телефон на который поступают звонки с угрозами. Девушка решает провести "расследование" раз уж ей все равно скучно в отпуске.

Хорошая задумка и сюжет. Мне понравилось построение текста и временные переходы. Персонажи Мики и Лели вышли отличные.

НО. Меня просто выводила из себя максимальная тупость "главной героини". Тот случай когда до последнего болела за " маньяка".

А так как ее бредовые действия, мысли и рассуждения занимали большую часть книги ставлю 3/5 ⭐

А Марта может возглавить список моих самых бесячих и нелюбимых персонажей.