Мазурка для двух покойников

Наочний приклад того, як один і той самий прийом, одна творча манера можуть призвести до абсолютно іншого результату. Формально «Мазурка» нагадує «Улей» – та сама юрба персонажів, голоси яких перемішуються між собою у нескладний хор з повторами основної теми, відгалуженнями, відходами у минуле, поступовим нагромадженням подробиць. Те саме, а на виході – нічого цільного і вартісного.

Сюжетно роман присвячено подіям громадянської війни у забитому галісійському селі. Кровна помста, навколо якої обертається текст, з'являється у всіх подробицях з самого початку і, не зважаючи на всю складну побудову, у ході оповіді мало що нового до неї додається.

«Мазурка» нагадує деякі твори латиноамериканської літератури – з їхнімі рясними гаучо, пампами-пончо, ножами-кактусами, в яких неможливо…